Гомологія (хімія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У хімії гомологія - це поява гомологів. Гомолог — це сполука, що належить до серії сполук, які відрізняються одна від одної повторюваною одиницею, такою як метиленовий міст −CH
2−, залишок пептиду тощо.[1]
Гомолог є окремим випадком аналога. Прикладами є алкани та сполуки з алкільними бічними ланцюгами різної довжини (повторюваною одиницею є метиленова група -CH2-).
У періодичній таблиці гомологічні елементи мають багато спільних електрохімічних властивостей і знаходяться в одній групі таблиці. Наприклад, усі благородні гази є безбарвними, одноатомними газами з дуже низькою реакційною здатністю. Ці подібності зумовлені подібною структурою їхніх зовнішніх оболонок валентних електронів.[2] Менделєєв використовував префікс ека- для невідомого елемента нижче відомого в тій же групі.
- Гомологічні ряди
- Структурний аналог
- Конженер
- ↑ Glossary of Terms Used in Medicinal Chemistry (IUPAC Recommendations 1998). Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 22 грудня 2007.
- ↑ Guillermet, A. Fernández; Grimvall, G. (15 July 1989). Homology of interatomic forces and Debye temperatures in transition metals. Physical Review B. 40 (3): 1521—1527. Bibcode:1989PhRvB..40.1521G. doi:10.1103/PhysRevB.40.1521. PMID 9992004.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
