Голєнищев Володимир Семенович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Володимир Семенович Голєнищев | |
|---|---|
| рос. Владимир Голенищев | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Владимир Семёнович Голенищев |
| Народився | 17 (29) січня 1856 Петербург |
| Помер | 5 серпня 1947[2] (91 рік) Ніцца |
| Поховання | Російський цвинтар Кокад |
| Країна |  Російська імперія Франція |
| Діяльність | єгиптолог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Каїрський університет |
| Відомий завдяки: | перший російський єгиптолог[1] |
Володимир Семенович Голєнищев (17 (29) січня 1856, Санкт-Петербург — 5 серпня 1947, Ніцца) — перший російський єгиптолог[1].
Поряд з Борисом Тураєвим, Володимир був одним із засновників і найбільш визнаних авторитетів шкіл єгиптології і ассиріології в Росії та світі, один із засновників каїрської єгиптологічної школи. Володів 13 мовами.
Народився у родині багатого купця і здобув чудову освіту. Освіту здобув у Санкт-Петербурзькому університеті. Стародавнім Єгиптом ж він захопився ще в юнацькі роки. У 14-річному віці Володимир Семенович придбав свій перший давньоєгипетський пам'ятник, що поклав початок його знаменитої колекції.
У 1870 Володимир Голєнищев був зарахований на службу в Ермітаж. Тут він почав роботу з каталогізації, реставрації і дослідження староєгипетських пам'яток. До нього цим ніхто не займався, і ніхто точно не знав, що ж з єгипетських старожитностей зберігалося в Ермітажі. Саме тут, в Ермітажі Володимир Семенович зробив відкриття, що прославило його як єгиптолога. Він знайшов прекрасний папірус з ієратичного письменами. У результаті своїх досліджень він з'ясував, що папірус складається з двох літературних творів. Назвав він цю знахідку «Папірус № 1 Санкт-Петербурга». Папірус цей містив «Повчання царя синові Мерікара» (зараз — папірус, Ермітаж, 1116A) і «Пророцтво Неферті» (папірус, Ермітаж, 1116B), які ввійшли у список найвідоміших творів Стародавнього Єгипту.
У 1881 році Володимир Семенович зробив ще одне приголомшливе відкриття масштабу світової єгиптології. Він відкрив ще один чудово зберігся папірус. Папірус цей датувався епохою Середнього царства і містив текст, який згодом отримав назву «Казка про потерпілого аварію корабля» (нині — папірус, Ермітаж, 1115).
У 1884—1885 Голєнищев проводив свої епіграфічні дослідження в Ваді-Хаммамата, які сам же і фінансував, а після опублікував їхні результати.
Протягом наступних 25 років він зробив більше 60 поїздок до Єгипту і зібрав колекцію з більш ніж 6000 єгипетських пам'яток, серед яких найвідоміші:
- Московський математичний папірус
- Папірус із записом «Подорожі Уну-Амона»
- Фаюмские портрети.
Поступово становище фінансових справ Голєнищева погіршувався, і йому довелося думати про те, щоб продати свою багатющу колекцію. Відразу ж посипалися пропозиції від різних іноземних музеїв. Однак, Володимир Семенович, будучи патріотом, вирішив, що колекція повинна залишитися в Росії.
У 1909, завдяки зусиллям Бориса Тураєва, Івана Цвєтаєва та інших представників інтелігенції, Дума погодилася придбати колекцію на виплат в розореного до того моменту Голєнищева. Колекція потрапила в державну власність у 1912, якраз до відкриття нового Музею витончених мистецтв.
З 1910 Голєнищев через хворобу дружини переїжджає і залишається на постійне місце проживання за кордон — у південні країни. Спочатку він оселився в Ніцці, а з 1915, на запрошення переїжджає до Єгипту. Тут він заснував кафедру єгиптології в Каїрському університеті, яку очолював з 1924 по 1929 рік. У Єгипетському музеї в Каїрі він систематизував збори ієратичних папірусів в «Зведений каталог Каїрського музею».
Помер у Ніцці в 1947 у віці 90 років, похований на російському цвинтарі Кокад.
- ↑ а б Восточный факультет Санкт-Петербургского государственного университета, сайт «Кафедра Древнего Востока» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Б. Тураев. Голенищев, Владимир Семенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IX. — С. 42—43. (рос. дореф.)
- Выдающийся русский востоковед В. С. Голенищев и история приобретения его коллекции в Музей изящных искусств. — М., 1987. (Из архива ГМИИ. Вып. 3).(рос.)
- Древний Египет / Сборник статей. — М., 1960.(рос.)
- Струве В. В., В. С. Голенищев, один из славных питомцев нашего университета. // Очерки по истории Ленинградского университета. — Л., 1963. I. С.68—71.(рос.)
- Струве В. В., Значение В. С. Голенищева для египтологии. // Очерки по истории русского востоковедения. — М., 1960. Вып.3.(рос.)
- Тураев Б. А., Русская наука о Древнем Востоке до 1917 года. — Л., 1927.(рос.)
- Густерин П. В., Египетский музей. История создания // Мир музея. 2011, № 6.(рос.)
- Берлев О. Д. Становление египтологии // История отечественного востоковедения до середины XIX в. [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.], М., 1990. — С.229—237.(рос.)
- Берлев О. Д. Египтология // История отечественного востоковедения с середины XIX в. до 1917 г. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], М., 1997. — С.434—459.(рос.)
- Большаков А. О. Голенищев и мы [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]. // ВДИ. 2006. 4. — С.173—180.(рос.)
- Головина В. А. В. С. Голенищев: основные вехи биографии [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]. // ВДИ. 2006. 4. — С.170—173.(рос.)
- Сидлин М., Бессмертие Египта и Госдумы (История приобретения коллекции В. С. Голенищева) [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Солкин В. В., Памяти Владимира Семеновича Голенищева — подробный очерк об ученом с сайта Ассоциации по изучению Древнего Египта «МААТ» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Библиография трудов В. С. Голенищева [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
