Гнатківська Дарія Омелянівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дарія Омелянівна Гнатківська | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 22 жовтня 1912 с.Смодна, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер це село Косівського району Івано-Франківської області |
Смерть | 24 лютого 1989 (76 років) м. Йонкерс, США |
Поховання | Цвинтар святого Андрія |
Псевдо | «Ода» |
Військова служба | |
Дарія Омелянівна Гнатківська (псевдо «Ода»; 22 жовтня 1912, с. Смодна, тепер Косівського району Івано-Франківської області — 24 лютого 1989, м. Йонкерс, США) — діячка УВО, ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, член жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос (із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою).
Народилася 22 жовтня 1912 року в с. Смодна біля Косова на Гуцульщині.
Закінчила гімназію «Рідної школи» у Львові, навчалась у Львівській консерваторії. Учасниця Пласту, а в 1930 році вступила в ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, член жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос протягом 1933–1934, разом із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою.
Заарештована польською поліцією 9 жовтня 1934 за підозрою у причетності до організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Дарії Гнатківській та її чоловікові Миколі Лебедю було доручено вивчити звички генерала Перацького, скласти точний план його переміщення в районі його праці й проживання та розташування вулиць, провулків, дворів, під'їздів будинків того району. Вони досконало виконали своє завдання, що потім надзвичайно згодилося Григорієві Мацейку, полегшило йому виконання завдання та дозволило йому залишитися живим[1].
Засуджена на Варшавському процесі до 15 років ув'язнення. Вийшла на волю у вересні 1939.
У січні 1944 була заарештована гестапо та перевезена до концтабору Равенсбрюк.
Після війни проживала в Німеччині, а згодом емігрувала з чоловіком до США.
Автор спогадів «Бачу як сьогодні», «Катруся Зарицька».
Похована на цвинтарі містечка Саут-Баунд-Брук.
Двоюрідна тітка Михайла Миколайовича, Богдана Миколайовича та Миколи Миколайовича Горинів (дружина їхнього двоюрідного дядька Миколи Кириловича Лебедя — двоюрідного брата їхньої матері Стефанії Данилівни Горинь (до шлюбу Грек)).
- ↑ Дарія Гнатківська — героїня визвольної боротьби за самостійність України [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка 2007, 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Варшавський і Львівський процеси
- Галина Гордасевич. Степан Бандера: людина і міф.
- Дарія Гнатківська — героїня визвольної боротьби за самостійність України [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
Смертна кара | ||
---|---|---|
Довічне позбавлення волі | ||
18 років ПВ | ||
12 років ПВ | ||
8 років ПВ | ||
7 років ПВ |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.