Герб Алтайського краю
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герб Алтайського краю — символ Алтайського краю. Закон «Про герб Алтайського краю» прийнято 25 травня 2000 року сесією Крайової Ради народних депутатів.
Герб Алтайського краю являє собою щит французької геральдичної форми, основа якого рівна восьми дев'ятим висоти, з вістрям, що виступає у середині нижньої частини щита. Нижні кути щита закруглені. Щит розділений горизонтальною смугою на дві рівні частини: у верхній половині щита на лазуровому фоні, що символізують велич, зображена паруюча доменна піч XVIII століття, — як відображення історичного минулого Алтайського краю. У нижній частині щита на червоному тлі, що символізують гідність, хоробрість і мужність, поміщене зображення коливанської «Цариці ваз» (яшма з перевагою зеленого кольору), що зберігається в Державному Ермітажі. Щит обрамлений вінком із золотих колосків, що персоніфікують сільське господарство як провідну галузь економіки Алтайського краю. Вінок перевитий лазуровою стрічкою.
- Закон Алтайського краю «Про герб Алтайського краю» [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
