Гексапла (дав.-гр. Ἑξαπλᾶ; лат. Hexapla) — синоптичний звід текстів Старого Завіту, складений Оригеном приблизно до 245 року; перший в історії зразок біблійної критики, що не мав в античності аналогів.

Мета складання зводу дискутується. Швидше за все, книга призначалася для християнсько-рабинської полеміки щодо зіпсованості тексту Писання. Звід включав єврейський текст, додані в грецькій транскрипції в текст додаткові знаки (що вказують голосні звуки і інші нюанси вимови) і як мінімум чотири паралельних грецьких переклади, в тому числі Септуаґінту. В цьому плані він є прототипом пізніших поліглотт. У ряді джерел повідомляється, що для Псалтиря існували ще два або три варіанти перекладу, як і для деяких пророчих книг. В кінці життя Ориген створив скорочену версію своєї праці — Тетраплу, що включала тільки чотири грецьких переклади (звідси назва).

Обсяг Гексапли міг становити 3 000 пергаментних аркушів, тому дана праця ніколи не копіювалася в повному обсязі. Після складання вона була перевезена в Кесарійську бібліотеку. У IV столітті Септуаґінта в редакції Оригена була переписана з Гексапли, при цьому науковий апарат Оригена в цій копії був проігнорований.

• Гексапла // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 105. — ISBN 978-966-439-921-7.