Гаурібіданурська радіообсерваторія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | |
| Країна |  Індія |
| Організація | Raman Research Instituted і Indian Institute of Astrophysicsd |
| Сайт: | iiap.res.in/centers/radio |
  Гаурібіданурська радіообсерваторія Гаурібіданурська радіообсерваторія (Індія) | |
 | |
 Гаурібіданурська радіообсерваторія у Вікісховищі
| |
Гаурібіданурська радіообсерваторія (англ. Gauribidanur Radio Observatory) — індійська радіообсерваторія, розташована в Гаурібіданурі, в 100 км на північ від Бенгалуру. Вона управляється спільно Дослідницьким інститутом Рамана та Індійським інститутом астрофізики. Обсерваторія функціонує з 1976 року.
Обсерваторія використовється для вивчення різних аспектів астрофізики Сонця, галактик і пульсарів.
Тут були отримані перші двовимірні зображення радіовипромінювання від повільно змінюваних дискретних джерел у зовнішній сонячній короні, проведено огляд усього неба на частоті 34,5 МГц в діапазоні схилень від -30° S до 60° N, досліджено низькочастотні рекомбінаційні лінії вуглецю в астрофізичних джерелах. Також тут проводилися дослідження газових залишків зоряних вибухів і міжгалактичного простору. В даний час дослідження спрямовані на пульсари.
Обсерваторія Гаурібіданур має 6-метровий радіотелескоп, радіогеліограф, радіоспектрограф високої роздільної здатності та гравітаційну лабораторію.
Гаурібіданурський телескоп — радіотелескоп декаметрових хвиль. Він складається з 1000 диполів, розташованих у формі літери «Т». Його східно-західний рукав простягається на 1,4 км, а південний рукав - на 0,5 км[1].
Гаурібіданурський радіогеліограф — це радіогеліограф, який використовується для отримання двовимірних зображень зовнішньої сонячної корони на частотах 40-150 МГц. Діє з 1997 року. Він складається з 192 диполів, розташованих у Т-подібній конфігурації[2].
- ↑ Gauribidanur Telescope. The Indian Institute of Astrophysics. Процитовано 25 серпня 2014.
- ↑ Gauribidanur Radio Heliograph. The Indian Institute of Astrophysics - Gauribidanur Radio Heliograph. Процитовано 25 серпня 2014.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
