Га́сло (від пол. hasło, досл. умовне слово, пароль), сло́ган (від англ. slogan) чи ло́зунг (від нім. Losung) — висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик; умовний знак для дії.^[1]

Політичні партії у своїй діяльності широко послуговуються гаслами, щоб донести до виборців свою позицію, схилити їх на свій бік. Страйкарі використовують гасла, щоб стисло висловити головні вимоги.

Гасла в письмовій формі набувають вигляду плакатів.

Головне чітко розуміти різницю між девізом, та гаслом. Гасло — це фраза для захоплення уваги, яка використовується для просування або реклами. Девіз же виражає віру або ідеал особи, групи або організації.

"Science – conscience – independence" – гасло аудиторів та бухгалтерів (наука - совість - незалежність).

• Девіз
• Рекламне гасло

• Стаття «Гасло» [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Словник української мови в 11 томах», т. 2. — К: Наукова думка, 1971. — с. 39.
• Стаття «Гасло» // «Етимологічний словник української мови» в 7 томах, том 1. — К: Наукова думка, 1982. — с. 480
• Гасло політичне //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015

• О. Панфілов. Гасло політичне // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. ISBN 978-966-611-818-2

• [[https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] Гасло] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 230. — 1000 екз.

1. ↑ Гасло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.