Ганс Керрль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з офіцером поліції і підприємцем!
| Ганс Керрль | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hanns Kerrl | ||||||
 | ||||||
| Народився | 11 грудня 1887[1][2][3] Fallerslebend, Вольфсбург, Нижня Саксонія, Німеччина | |||||
| Помер | 12 грудня 1941 (54 роки) або 15 грудня 1941 (54 роки) Париж, Франція | |||||
| Поховання | Waldfriedhof Dahlemd | |||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх | |||||
| Діяльність | політик | |||||
| Знання мов | німецька | |||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||
| Членство | СА | |||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd, член Ландтагу Пруссіїd і міністр | |||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||
| Нагороди |
| |||||
Ганс Керрль (нім. Hanns Kerrl) — німецький політик, державний діяч Третього Рейху. Міністр без портфеля у першому уряді Гітлера. Після приходу нацистів до влади Керрл був призначений прусським міністром юстиції і одночасно рейхсміністром без портфеля, рейхсміністр по справах церкви (1935—1941), опергруппенфюрер СА.
Народився 11 грудня 1887 року в Фаллерслебензі в родині викладача лютеранської школи. Під час Першої світової війни служив лейтенантом.
Ганс Керрль приєднався до нацистської партії (НСДАП) у 1923 році, і незабаром пішов у регіональну політику.
17 червня 1934 року став рейхсміністом без портфелю. У наступному році, 16 липня 1935 він був призначений рейхсміністром по справах церкви, щоб очолити новостворене міністерство.
Керрль вважався одним із м'яких нацистів. Тим не менш, виступаючи перед декількома прихильниками церковних лідерів у 1935 році, він виявив зростаючу ворожнечу режиму до церкви, коли він заявив: «Позитивне християнство — націонал-соціалізм». Він також тиснув більшість протестантських пасторів на клятву про вірність Гітлеру.
Помер 15 грудня 1941 року. Адольф Гітлер не призначив наступника.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесна пов'язка СА
- Золотий партійний знак НСДАП
- Folker Schmerbach: Das „Gemeinschaftslager Hanns Kerrl“ für Referendare in Jüterbog 1933-1939, ISBN 978-3-16-149585-4
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Munzinger Personen
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 10827589m · FAST: 1585428 · Freebase: /m/01_50f · GND: 122898397 · ISNI: 0000000109846633 · J9U: 987012748363305171 · LCCN: nr2003037430 · MAK: 9810540936505606 · NKC: mzk2004246414 · NLP: a0000003168211 · NTA: 072293993 · NUKAT: n2006121447 · PUSC: 42616 · SUDOC: 147627087 · VIAF: 69822030 |
Герман Герінг · Франц фон Папен · Константін фон Нейрат · Йоахім фон Ріббентроп · Мартін Борман · Пауль Йозеф Геббельс · Вільгельм Фрік · Рудольф Гесс · Людвиг Шверин фон Крозиг · Альфред Хугенберг · Курт Шмітт · Ялмар Шахт · Вальтер Функ · Франц Зельдте · Франц Гюртнер · Франц Шлегельбергер · Отто Георг Тірак · Вернер фон Бломберг · Вільгельм Кейтель · Пауль фон Ельц-Рюбенах · Юліус Дорпмюллер · Вільгельм Онезорге · Ріхард Дарре · Герберт Бакке · Бернгард Руст · Фріц Тодт · Альберт Шпеєр · Альфред Розенберг · Ганс Керрл · Герман Мюс · Отто Мейснер · Ганс Генріх Ламмерс · Карл Герман Франк · Ернст Рем | |
Усі члени кабінету належали до НСДАП, за виключенням тих, хто номінально вважався незалежним |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
