Ганс Ган
нім. Hans Hahn
Народився	27 вересня 1879(1879-09-27)[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер	24 липня 1934(1934-07-24)[1][3][4] (54 роки) Відень, Австрія[1]
Місце проживання	Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	математик, філософ, тополог, викладач університету
Alma mater	Віденський університет Геттінгенський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Віденський технічний університет Страсбурзький університет
Галузь	теорія множин і топологія
Заклад	Віденський університет[3] Боннський університет[3] Інсбруцький університет[3] Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[3]
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх[5]
Аспіранти, докторанти	Erwin Kruppad[6] Karl Mengerd[7] Курт Гедель[8] Fritz Hohenbergd[9] Witold Hurewiczd[10] Felix Frankld[11] Theodor Radakovičd[11] Marie Torhorstd[11] Helene Strickd[11] Marie Torhorstd[11] Heinrich Haked[11] Walter Ungerd[11] Walter Schlemperd[11] August Fröhlichd[11]
Членство	Леопольдина Австрійська академія наук
Батько	Ludwig Benedikt Hahnd
Мати	Emma Maria Hahnd
Брати, сестри	Olga Hahn-Neurathd Louise Fraenkel-Hahnd
Нагороди	премія Лібенаd (1921)
Ганс Ган у Вікісховищі

Ганс Ган (нім. Hans Hahn; нар. 27 вересня 1879, Відень — 24 липня 1934, Відень) — австрійський математик і філософ, найбільш відомий своєю теоремою Гана — Банаха.

Ганс Ган був сином Людвіга Бенедикта Гана (1844—1925), видавця журналу «Politische Correspondenz» і керівника Поштово-телеграфної агенції (1889—1901), і його дружини Емми (1850—1940, до шлюбу Блюмель). Серед їх дітей також були математикиня і філософка Ольга Ган-Нойрат і художниця-графікеса Луїза Френкель-Ган.

У 1909 році Ганс Ган одружився з художницею Елеонорою (Ліллі) Майнор (* 1885), дочкою германіста Якоба Мінора та феміністки Маргарети Майнор (1860—1927). Акторка Нора Майнор була його дочкою.

Наукову кар'єру Ган розпочав у 1898 році, вивчаючи право у Віденському університеті. Через рік він звернувся до математики і навчався в Страсбурзі та Мюнхені. У 1901 році Ган повернувся до Відня, де в 1902 році захистив докторський ступінь на тему (нім.)Zur Theorie der zweiten Variation einfacher Integrale abschloss, отримавши ступінь доктора філософії.

Під час навчання в Технічному університеті у Відні він подружився з Паулем Еренфестом, Генріхом Тітце та Густавом Герглоцем. У 1905 році він габілітувався у Віденському університеті з роботою «Зауваження про варіаційне числення» . Викладав у Чернівцях, Бонні, з 1921 — повний професор Віденського університету.

У 1921 році він отримав премію Річарда Лібена та був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. У 1926 році він був президентом Німецької асоціації математиків.

Його найвідомішим учнем був Курт Гедель, який захистив докторську дисертацію в 1929 році.

Ган також дуже цікавився філософією і був активним членом Віденського гуртка. Ган брав участь в університетській політиці як голова Асоціації викладачів соціалістичних університетів і в місцевій політиці як член Віденської міської шкільної ради. Він протестував проти дискримінації єврейських студентів і викладачів і був об'єктом антисемітської кампанії наклепу, яку проводила Deutsch-Österreich Tages-Zeitung у 1924 році. Ган вимагав необмеженої свободи викладання та навчання, безкоштовного навчання та процесу абілітації, заснованого виключно на навчальні здобутки.

У 1934 р. помер у віці 54 років внаслідок операції.

Ім'я Ганса Гана найбільш відоме завдяки теоремі Гана-Банаха. Крім того, Ган зробив інший важливий внесок у функціональний аналіз, теорію міри (теорема Гана про розклад, теорема Віталі-Гана-Сакса), гармонічний аналіз і загальну топологію. Більшу частину публікацій Гана становлять щойно згадані праці математичної тематики. Ганс Ган публікував лише тексти філософського змісту з початку 1930-х років. Вони стосуються епістемологічних міркувань природничих наук.

• Logik, Mathematik und Naturerkennen. In: Hubert Schleichert (Hrsg.): Logischer Empirismus — Der Wiener Kreis, München (1975).
• Überflüssige Wesenheiten (Occams Rasiermesser). ebd.
• Wissenschaftliche Weltauffassung — Der Wiener Kreis. (zusammen mit Rudolf Carnap und Otto Neurath) ebd.
• Empirismus, Logik, Mathematik. Mit einer Einleitung von Karl Menger. Herausgegeben von Brian McGuiness. Frankfurt (1988).
• Über lineare Gleichungssysteme in linearen Räumen. In: Journal für die reine und angewandte Mathematik 157 (1927), S. 214—229. (Urfassung des Satzes von Hahn-Banach)
• Reelle Funktionen. Akademische Verlagsgesellschaft Leipzig (1932)

Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Open Library
Наука	Mathematical Reviews · Scopus · zbMATH Open Database · ZOBODAT · Архів історії математики Мактьютор
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Vienna History Wiki
Нормативний контроль	BIBSYS: 90211542 · BNB: HahnHans1879-1934 · BNF: 12307010z · CiNii: DA02719500 · CONOR.SI: 22050147 · Freebase: /m/043rtt · GND: 119296896 · ICCU: NAPV107479 · ISNI: 0000000118624020 · J9U: 987007262250305171 · LCCN: n86863877 · Museo Galileo: 189892 · NKC: jo2004220560 · NLG: 306400 · NTA: 069377103 · NUKAT: n2004082040 · PUSC: 35519 · PUST: 40504 · RERO: 02-A012336530 · RISM: people/30006356 · SUDOC: 032119623 · VIAF: 73919644

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.