Іван Галущинський
Михайло Галущинський, рідний брат Івана Галущинського
Народився	12 квітня 1882(1882-04-12) c. Звиняч, нині Чортківського району
Помер	13 січня 1944(1944-01-13) (61 рік) Львів, нині Україна
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Національність	українець
Діяльність	автор
Відомий завдяки	педагог і громадський діяч
Alma mater	Чернівецький університет
Конфесія	греко-католик
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Микола́йович Галущи́нський (12 квітня 1882, c. Звиняч  — 13 січня 1944, Львів) — український галицький педагог і громадський діяч, учитель гімназії в Тернополі, професор, голова товариства «Рідна школа» у Львові (1933—1934, 1938—1939); статті на педагогічні і громадські теми. Ветеран УГА. Брат Михайла, Тита Теодосія, Миколи та Олеся Галущинських.^[1]

Народився 12 квітня 1882 року в с. Звиняч^[2] (Чортківського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна) в родині священика о. Миколи Теодоровича Галущинського (пароха Язловця) та його дружини Станислави з Волянських. Прадід Теодор Галущинський був управителем маєтків у Язловці (його дружина — Анна з Ружицьких).

Навчався (як батько та всі брати) у василіянській гімназії в Бучачі.^[1] Закінчив філософський факультет Чернівецького університету. Викладав у гімназіях Перемишля (1904—1909), Рогатина (1909—1910 р.), Коломиї (1910—1912).^[2] До Першої світової війни був провідником «Пласту» в Тернополі.

Викладав у Тернопільській українській гімназії^[3] природничі науки у 1912—1914 та 1923—1930 роках, у Рогатинській. Разом із старшим братом служив в УСС, співпрацював у Пресовій Квартирі УСС, видавав стрілецькі газети, автор розвідок на педагогічні й суспільні теми.

У листопаді 1918 р. в Тернополі з молодших учнів гімназії створено допоміжну Студентську сотню УГА, яку організував і очолив професор Іван Галущинський. У складі УГА пройшов усю воєнну кампанію.

За Польщі співпрацював із редакціями газет «Українські вісти» й «Подільський голос».

1930 року під час пацифікації ув'язнений, згодом позбавлений права викладати в навчальних закладах та пенсії.

У час Голодомору 1932—1933 років в УРСР організував комітет допомоги голодуючим, збирав для них пожертви та намагався друкувати матеріали про цю трагедію.

З 1933 року — голова товариства «Рідної школи» у Львові. 1935 року як голова «Рідної школи» входив до президії Конгресу галицьких педагогів. 22 травня 1938 р. брав участь в урочистому відзначенні 70-ліття товариства «Просвіта».

З 1939 р. перебував у Любліні, 1943 р. повернувся до Львова, працював у кооперативних спілках.^[2]

Автор статей на педагогічні та громадсько-політитичні теми в періодиці.^[2] Відома його надрукована праця: «Дарвінізм, або наука о походженю», 1903, (Вашківці).

Помер у Львові, похований на 55 полі Личаківського цвинтаря.

• Гуцал П. Галущинський Іван Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 334. — ISBN 966-528-197-6.
• Лазарович М. Друга столиця ЗУНР [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.

• Галущиньский І. Дарвінізм або наука о походженю (1903) // Толока.
• Олександра Іванців. Відомий Галущинський, якого ми не знаємо^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Чортків.те.уа. — 2009. — 13 червня.
• Історія створення товариства «Просвіта» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // «Просвіта».

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.