For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Газліфт.

Газліфт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Газліфт

Газліфт, газліфтне видобування (рос. газлифт, газлифтная добыча; англ. gas-lift; нім. Gaslift m, Gasheber m, Druckluftheber m, Druckgasförderverfahren n) -

1) Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з нею. За допомогою газліфта найчастіше піднімають нафту і воду з бурових свердловин.

2) Спосіб піднімання рідини (нафти) із свердловини за рахунок енергії стиснутого природного газу.

Рис. Схема дворядного підйомника. L–довжина підйомника; h'– глибина занурення підйомника під динамічний рівень

Газліфтна форма підйому використовувалася ще в 1797 році в шахтах для підйому води з шахтних стовбурів. Ці системи використовували одноточкове впорскування повітря в потік рідини, як правило, через нижній клапан у нижній частині колони. Газліфт був застосований ще в 1864 році в Пенсільванії для підйому нафтових свердловин, також за допомогою стисненого повітря, через повітряну трубу, що подає повітря на дно свердловини. Повітря використовували в Техасі для великомасштабного штучного підйому. У 1920 році природний газ замінив повітря, знизивши ризик вибуху. З 1929 по 1945 рік було видано близько 25000 патентів на різні типи газліфтних клапанів, які можна було використовувати для поетапного розвантаження. Деякі з цих систем передбачали переміщення труб або використання дротяних грузил для зміни точки підйому. Інші були пружинними клапанами. Зрештою, у 1944 році У. Р. Кінг запатентував сильфонний клапан під тиском, який використовується сьогодні.

Див. також Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання

Використовується для видобування нафти і пластових вод. Робочий агент — стиснений компресором нафтовий газ (компресорний Г.) або повітря (ерліфт), а також газ природний під природним тиском (безкомпресорний Г.). Може використовуватись газ з продуктивного пласта, розкритого тією ж свердловиною (внутрішньосвердловинний безкомпресорний Г.).

Г. вперше здійснено в Угорщині під час осушування затопленої шахти (кінець 18 ст.).

Для видобування нафти застосовується в США з 1864 року, в Азербайджані (Баку) — з 1897 року за пропозицією В. Г. Шухова (ерліфт, Баку). Широке застосування набув з 1920-х років. Суть Г. — створення газорідинної суміші у свердловині. При цьому густина газорідинної суміші (а звідси — тиск її стовпа у свердловині) з ростом газовмісту зменшується, вибійний тиск свердловини знижується. Приплив продукції залежить від витрати газу.

Спосіб універсальний — він може застосовуватися на будь-яких глибинах та при будь-яких величинах дебіту рідини, пластових і вибійних тисках, при наявності пластового газу, піску, високих температур, кривизни ствола свердловини і т.ін. За тривалістю часу подавання робочого агента розрізняють неперервний і періодичний Г. (останній застосовується в малопродуктивних свердловинах з дебітом менше 50 м³/доб). Робочий цикл періодичного Г. складається з періодів накопичення рідини у свердловині і її надходження на поверхню.

Комплекс газліфтного обладнання охоплює: наземне — джерело робочого агента, систему трубопроводів, газорозподільні батареї з пристроями регулювання витрати (при періодичному Г. — для пуску і відсікання робочого агента); свердловинне — насосно-компресорні труби (НКТ), пакери (можуть установлюватися біля нижнього кінця НКТ для попередження витікання рідини в пласт при пуску свердловини і для зменшення пульсацій); пускові і робочі клапани (служать для подавання газу в потік рідини). Пускові клапани забезпечують послідовне створення газорідинної суміші у свердловині під час пуску, після чого закриваються. Робочі клапани регулюють подавання робочого агента в продукцію і призначені для зменшення пульсацій і підтримування заданого дебіту рідини при зміні обводненості, гирлового тиску, прориві газу з пласта, соле- і парафіновідкладах у трубах та ін. Клапани — автоматичні, які керуються тиском робочого агента або продукції чи перепадом цих тисків (диференціальні клапани). Розрізняють клапани, стаціонарно установлені на НКТ, і змінні, які встановлюються в розміщені в колоні НКТ свердловинні газліфтні камери. Опускання і піднімання останніх проводиться без піднімання НКТ спеціальним канатним інструментом з допомогою пересувної лебідки або потоком рідини. При кільцевій системі видобування робочий агент подається в затрубний простір свердловини, продукція піднімається по НКТ, при центральній — навпаки.

Г. застосовується в тих випадках, коли робота насосів ускладнена високим газовмістом або температурою рідини, наявністю піску, відкладеннями парафіну і солей, а також у кущових і похилоскерованих свердловинах. Ефективність Г. залежить від в'язкості, швидкості руху суміші, тиску нагнітання робочого агента та гирлового тиску. Дебіт газліфтної свердловини до 2000 м³/доб., глибина свердловини 4000 м, тиск робочого агента до 10-15 МПа. Має високий міжремонтний період — до декількох років. Для попередження корозії, відкладання солей і парафіну, утворення високов'язких емульсій в потік робочого агента вводяться інгібітори, ПАР і інші хімічні реагенти.

Недоліки газліфтного методу: — великий обсяг початкових капіталовкладень для будівництва потужних компресорних станцій і розгалуженої мережі газопроводів, — низький ККД газліфтного підйомника та системи «компресор-свердловина»; — підвищена витрата насосно-компресорних труб, особливо при використанні дворядних підйомників; — різке збільшення витрат енергії на підйом 1 т нафти по мірі зменшення дебіту свердловини.

Класифікація і окремі різновиди

[ред. | ред. код]

Класифікація газліфтних свердловин може бути виконана за декількома ознаками: 1. За характером введення робочого агенту

  • пряме закачування;
  • зворотне закачування.

2. За кількістю колон НКТ

  • однорядний підйомник;
  • дворядний підйомник;
  • півторарядний підйомник (ліфт Саундерса).

3. За типом використовуваної енергії робочого агента

  • компресорний;
  • безкомпресорний.

4. За використовуваним глибинним обладнанням

  • безпакерна система;
  • пакерна система;
  • система з використанням пускових та робочого клапанів;
  • система, коли газ вводиться в підйомник через підошву НКТ (відсутні пускові та робочі клапани).

Газліфт безкомпресорний, (рос. бескомпрессорный газлифт; англ. non-compressor [natural pressure, straight] gas-lift; нім. kompressorlöser Gaslift m) — газліфт, в якому подається природний газ під власним тиском із свердловин газових чи газоконденсатних родовищ або із газопроводів магістральних.

Газліфт безкомпресорний внутрішньосвердловинний, (рос. газлифт бескомпрессорный внутрискважинный; англ. non-compressor (natural pressure) intra-well type gas-lift; intra-well type gas-lift; нім. kompressorlöser Innenbohrungsgaslift m) — газліфт, в якому газ надходить із вище- або нижчезалеглого газового пласта під власним тиском безпосередньо в газліфтній свердловині.

Газліфт компресорний, (рос. газлифт компрессорный; англ. compressor gas-lift; нім. Kompressorgaslift m) — газліфт, в якому газ подається за допомогою компресора.

Газліфт неперервний, (рос. газлифт непрерывный; англ. continuous gas-lift; нім. kontinuierlicher Gaslift m) — газліфт, в якому подавання газу здійснюється безперервно.

Газліфт періодичний, (рос. газлифт периодический; англ. intermittent gas-lift; нім. periodischer Gaslift m) — газліфт, в якому закачування газу здійснюється періодично. Г.п. працює в режимі періодичних пусків.

Газліфтна установка, (рос. газлифтная установка; англ. gas-lift; нім. Gasliftanlage f) — комплектна установка для експлуатації нафтової свердловини газліфтним способом, яка охоплює фонтанну арматуру, свердловинні камери, газліфтні клапани, пакери і приймальний клапан.

Газліфтний цикл замкнутий, (рос. газлифтный цикл замкнутый; англ. closed gas-lift cycle; нім. geschlossener Gasliftzyklus m) — газліфт, в якому подається нафтовий газ, що відділяється від нафти видобувної.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Газліфт
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?