Габрієль Нарутович Gabriel Narutowicz
1-й Президент Польщі
11 грудня 1922 — 16 грудня 1922
Попередник:	Юзеф Пілсудський, як начальник держави
Наступник:	Станіслав Войцеховський
8-й Міністр закордонних справ Польщі
Попередник:	Константій Скірмунт
Наступник:	Олександр Скшиньський
Народження:	17 березня 1865(1865-03-17) Тельше, Ковенська губернія, Російська імперія
Смерть:	16 грудня 1922(1922-12-16) (57 років) Варшава, Польська Республіка
Причина смерті:	вогнепальна рана
Поховання:	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Національність:	поляк
Країна:	Російська імперія і Польська Республіка
Релігія:	католицька церква
Освіта:	Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1886), Цюрихський університет, Федеральна вища технічна школа Цюриха і Лієпайська гімназіяd
Партія:	Польська народна партія «Визволення»
Нагороди:	Орден Білого орла
Медіафайли у Вікісховищі

Габрієль Наруто́вич (пол. Gabriel Narutowicz польська: [ˈɡabrjɛl naruˈtɔvit͡ʂ]; 17 березня 1865, Тельше, Ковенська губернія (нині — Литва) — 16 грудня 1922, Варшава, Польська Республіка) — перший президент Польщі, який пробув на посаді всього 5 днів, з 11 грудня (обраний 9) до вбивства 16 грудня 1922 року.

Професор Технологічного інституту в Цюриху, гідроінженер. Рідний брат Станіслава Нарутовича (Станісловас Нарутавичюс), який зробив кар'єру як литовський політик і брав участь у проголошені незалежності Литви в 1918 році.

Габрієль Нарутович з'явився в польській політиці в 1919 році як безпартійний депутат; був міністром громадських робіт, потім закордонних справ. Обраний на пост президента республіки Сеймом, після чого йому передав владу «Голова держави» маршал Юзеф Пілсудський.

Нарутовича підтримали ліві й коаліція національних меншин (євреїв, українців, литовців та ін.), тому націоналісти одразу розгорнули кампанію проти нього. Вони називали його «президентом євреїв», «тим хто не знає польську» тощо.

16 грудня новообраного президента застрелив на виставці у Варшаві екстреміст Елігіуш Невядомський — критик-модерніст і художник крайньоправих поглядів. Невядомського засудили до смертної кари і розстріляли 31 січня 1923 року у Варшавській цитаделі. На похоронах вбивці були присутні 10 000 осіб і націоналісти оголосили його мучеником.

Вбивство Нарутовича посилило політичну нестабільность у державі та скепсис Юзефа Пілсудського щодо республіканської влади; ця криза закінчилася Травневим переворотом 1926 року.

• Список Президентів Польщі [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · Родовід · Roglo · Sejm-Wielki.pl · WikiTree
Література та бібліографія	Архів преси XX століття
Тематичні сайти	Дипломатичні документи Швейцарії · Quora
Словники та енциклопедії	Історичний словник Швейцарії · Універсальна литовська енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BNF: 12468047z · FAST: 85592 · Freebase: /m/025frk · GND: 118866192 · ISNI: 0000000109806156 · J9U: 987007273751105171 · LCCN: n82006659 · LIH: LNB:B5TZ;=BR · LNB: 000270386 · MAK: 9810648430405606 · NKC: js2018997747 · NLI: 000441959 · NLP: a0000001182542 · NUKAT: n96210967 · SUDOC: 098522051 · VIAF: 64805152

п о р Глави Польської держави (з 1918)
II Річ Посполита	Юзеф Пілсудський (1918—1922) • Габрієль Нарутович (1922) • Мацей Ратай (1922; в.о.) • Станіслав Войцеховський (1922—1926) • Мацей Ратай (1926; в.о.) • Ігнацій Мосцицький (1926—1939)
Уряд Польщі у вигнанні	Болеслав Венява-Длугошовський (1939) • Владислав Рачкевич (1939—1947) • Август Залеський (1947—1972) • Станіслав Островський (1972—1979) • Едвард Бернард Рачинський (1979—1986) • Казимєж Саббат (1986—1989) • Ришард Качоровський (1989—1990)
Польська Народна Республіка	Болеслав Берут (1944—1952) • Александр Завадський (1952—1964) • Едвард Охаб (1964—1968) • Мар'ян Спихальський (1968—1970) • Юзеф Циранкевич (1970—1972) • Генрик Яблонський (1972—1985) • Войцех Ярузельський (1985—1989)
III Річ Посполита	Войцех Ярузельський (1989—1990) • Лех Валенса (1990—1995) • Александр Квасневський (1995—2005) • Лех Качинський (2005—2010) • Броніслав Коморовський (2010; в.о.) • Богдан Борусевич (2010; в.о.) • Ґжеґож Схетина (2010; в.о.) • Броніслав Коморовський (2010—2015) • Анджей Дуда (2015-)