ГЕС Фуніл (Гранде)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| ГЕС Фуніл (Гранде) | |
|---|---|
 | |
| 21°08′36″ пд. ш. 45°02′11″ зх. д. / 21.14345833336077973° пд. ш. 45.03642222224977587° зх. д.Координати: 21°08′36″ пд. ш. 45°02′11″ зх. д. / 21.14345833336077973° пд. ш. 45.03642222224977587° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Стан | діюча |
| Річка | Ріо-Гранде |
| Каскад | каскад на Гранде |
| Початок будівництва | 2000 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2003 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 180 МВт |
| Середнє річне виробництво | 780 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 40 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х61,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляною / кам'яно-накидною |
| Висота греблі | 50 м |
| Довжина греблі | 420 м |
| Власник | Aliança Energia |
| Оператор | Aliança Geração de Energiad |
  ГЕС Фуніл | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Фуніл — гідроелектростанція на сході Бразилії у штаті Мінас-Жерайс. Знаходячись між ГЕС Ітутінга (вище по течії) та ГЕС Фурнас, входить до складу каскаду на лівому витоку Парани на річці Ріо-Гранде.
У межах проєкту річку перекрили комбінованою земляною та кам'яно-накидною греблею висотою 50 метрів та довжиною 420 метрів. Разом з допоміжною дамбою того ж типу висотою 26 метрів і довжиною 56 метрів вона утримує водосховище з площею поверхні 34,7 км2 та об'ємом 269 млн м3, для якого нормальним є лише невелике коливання рівня між позначками 807 і 808 метрів НРМ (максимальний рівень на випадок повені 810,7 метра НРМ).
Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 180 МВт, що при напорі у 40 метрів (за іншими даними — 35,3 метра) забезпечують виробництво 780 млн кВт·год електроенергії на рік.
Станція стала першою у Бразилії, де запустили систему захоплення та транспортування риби через греблю[1][2][3][4].
- ↑ APROVEITAMENTO HIDRELÉTRICO DE FUNIL FASES DE IMPLANTAÇÃO DA BARRAGEM MISTA DE TERRA/ENROCAMENTO Luis Mario Cáceres Cáceres Fernando Nunes da Silva (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2017.
- ↑ FUNIL UHE. Архів оригіналу за 18 травня 2018.
- ↑ http://www.cemig.com.br/pt-br/a_cemig/Nossa_Historia/Paginas/Consorcios.aspx. www.cemig.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
- ↑ Usina de Funil | Aliança Energia. www.aliancaenergia.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
Гідроелектростанції в басейні Парани | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ГЕС на Парані (з Паранаїбою) | |||||||||||||||||
| ГЕС на лівих притоках Парани |
| ||||||||||||||||
| ГЕС на правих притоках Парани |
| ||||||||||||||||
| ГЕС у сточищі Парагваю |
| ||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
