Вівчарик сахалінський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Вівчарик сахалінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscopus borealoides Portenko, 1950 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівча́рик сахалінський[2] (Phylloscopus borealoides) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Мешкає в Східній Азії. Раніше вважався підвидом світлоногого вівчарика, однак був визнаний окремим видом[4].
Довжина птаха становить 11,5 см, вага 8,5-10,7 г. Голова і шия темно-сірі, спина і надхвістя зеленуваті з оливково-коричневим відтінком. Нижня частина тіла білувата, боки і груди з боків сірувато-охристі. Хвіст коричневий, на кінці оливково-коричневий, відносно короткий. Крила відносно довгі. Через очі ідуть темні смуги, над очима білуваті "брови"[5].
Сахалінські вівчарики гніздяться на Сахаліні, на Південних Курильських островах та на островах Японського архіпелагу. У серпні-вересні вони мігрують на острови Окінава і Амамі в архіпелазі Рюкю, повертаються на північ у квітні-травні. На міграції вони зустрічаються на островах біля берегів Корейського півострова, на Тайвані та на східному узбережжі Китаю. Сахалінські вівчарики живуть у вільхових і вербових лісах в долинах, в темнохвойно-березових лісах в горах, в ярах, поблизу річок і струмків, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває в травні-червні. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з моху і листя, розміщується в трухлявому пні або в заглибині між корінням дерев. В кладці 6-7 білих яєць. Інкубаційний період триває 12-13 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-15 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus borealoides. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Малых И. М. Птицы материковых и островных популяций у восточных пределов палеарктики: сравнительный анализ изменчивости на примере видов семейства славковых Sylviidae (автореферат) : [арх. 15 червня 2017] // М.: 2014. — С. 25.
- ↑ Сахалинская пеночка — Phylloscopus borealoides. Птицы СССР. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
