Вібраційне сито (рос. вибрационное сито, англ. vibrating screen, нім. Schwingsieb n, Vibratorsieb n) — апарат для очищення бурового розчину від породи та інш. механічних домішок. Основний робочий елемент вібраційного сита — сітка з розміром чарунки 0,15-5 мм, якій надають коливання від електродвигуна і ексцентрикового вала з частотою 17—35 с⁻¹. Продуктивність вібраційного сита до 50-90 л/с. Найбільше застосування отримали одноярусні односіткові вібраційні сита з похилим розташуванням сіток. Для очищення дорогих (наприклад, обважнених) розчинів використовують також одноярусні вібраційні сита із збільшеною поверхнею сітки і двоярусні вібраційні сита з дрібновічковими сітками.

В Україні для очищення промивальних рідин використовують сітки, виготовлені з нержавіючої сталі, з розміром комірок: 0,160,16; 0,200,20; 0,250,25; 0,400,40; 0,550,55; 0,900,90; 1,01,0; 2,02,0 мм.

Сітки для вібросит, як правило, постачають у вигляді касет з бо-ковим облямуванням, що дозволяє добре натягувати їх при встановленні на вібросито. У США і Канаді для очищення промивної рідини застосовують більше 30 типорозмірів сіток від 12 до 80 отв./см.

Технологічних можливостей вібросита можна досягнути за умови, коли сітка правильно натягнута. У вітчизняній практиці для очищення промивальних рідин застосовують вібросита місцевого виготовлення ВС-1; ВС-2 та зарубіжних фірм,наприклад, англійської фірми “Derrick”).

• Технологія шестиступеневого очищення промивальних рідин

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Бурове і технологічне обладнання. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2021. — 358 с. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]