Вулиця Зустрічна Львів
Вигляд на вул. Зустрічну
Місцевість	Нове Знесіння
Район	Шевченківський
Назва на честь	Кремпнерів, Словацького, Стики
Колишні назви
Кремпнерів
польського періоду (польською)	Krempnerów, Słowackiego, Styki
Загальні відомості
Протяжність	220 м
Координати початку	49°51′18″ пн. ш. 24°02′41″ сх. д. / 49.855194° пн. ш. 24.04472° сх. д. / 49.855194; 24.04472Координати: 49°51′18″ пн. ш. 24°02′41″ сх. д. / 49.855194° пн. ш. 24.04472° сх. д. / 49.855194; 24.04472
Координати кінця	49°51′25″ пн. ш. 24°02′38″ сх. д. / 49.857083° пн. ш. 24.044083° сх. д. / 49.857083; 24.044083
поштові індекси	79024[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	№ 1, 2[2]
Поштові відділення	ВПЗ № 24 (вул. Богдана Хмельницького, 145)[1]
Забудова	сецесія, конструктивізм, промислова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3392850
Мапа
Вулиця Зустрічна у Вікісховищі

Вулиця Зустрічна — вулиця в Шевченківському районі Львова, у місцевості Нове Знесіння. Сполучає вулиці Богдана Хмельницького та Дублянську.^[3][4]

Виникла на початку XX століття у складі селища Знесіння^[5], не пізніше 1927 року отримала назву вулиця Кремпнерів, на честь львівського виноторговця Лейба Крампнера (Кремпнера), власника кількох будинків на сучасній вулиці Хмельницького, на початку вулиці Зустрічної.^[6] У вулиця 1930 році перейменована на вулицю Словацького, на честь польського поета Юліуша Словацького. У 1934 році отримала назву вулиця Стики, на честь польського художника Яна Стики, одного з авторів Рацлавицької панорами. Від 1950 року — сучасна назва вулиця Зустрічна.^[7]

Вулиця забудована житловими будинками першої половини XX століття у стилях сецесії та конструктивізму.^[5] Декілька будинків, що розташовані наприкінці вулиці, входили до комплексу колонії працівників трамвайного депо, зведеного у 1912 році львівськими архітекторами Владиславом Дердацьким та Вітольдом Мінкевичем.

Триповерхова наріжна кам'яниця під № 1 (інша адреса — вулиця Богдана Хмельницького, 169) споруджена у 1908-1910 роках за проектом бюро Міхала Уляма у стилі пізньої сецесії. На першому поверсі будинку за часів Другої Польської республіки був ресторан і торговий пасаж.^[6] У 1940-х—1950-х роках тут містилася початкова школа № 40 міського відділу народної освіти з українською мовою навчання.^[8] Донедавна в будинку міститься ЛКП «За Замком». 2 травня 2019 року управління комунальної власності Львівської міської ради продало на повторному аукціоні приміщення першого та другого поверхів цього будинку. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 2433-м.^[2]

Триповерхова наріжна кам'яниця під № 2 — пам'ятка архітектури місцевого значення № 2434-м.^[2]

• 
  Будинок № 1
• 
  Будинок № 2
• 
  Будинок № 6

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 122. (рос.)
• Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 25. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-2154-32-0.