Всесоюзна книжкова палата
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тип | організація |
|---|---|
| Засновано | 27 квітня (10 травня) 1917 |
| Засновник(и) | Тимчасовий уряд Росії |
| Штаб-квартира |  Російська республіка |
| bookchamber.ru | |
 Всесоюзна книжкова палата у Вікісховищі | |
Всесоюзна книжкова палата (рос. Всесоюзная книжная палата; сучасна назва «Російська книжкова палата») — державна наукова установа, центр бібліографії, книгознавства, видавничої справи та статистики друку СРСР від 1936 до 1992 року. За часів Радянського союзу здійснювала надання міжнародних стандартних номерів — ISSN (The International Standard Serial Numbers) серіальним виданням (періодичним, продовжуваним і серійним).
Установа заснована 10 травня 1917 року в Петрограді як Російська книжкова палата. 1920 року її було переведено в Москву й реорганізовано в Російську центральну книжкову палату. У період між 1917 до 1930-х pp. були затверджені Республіканські книжкові палати, у тому числі й Книжкова палата УРСР.
1936 року Російську центральну книжкову палату перетворено у Всесоюзну книжкову палату. Організація отримувала 15 обов'язкових примірників усіх друкованих видань, які виходили в Радянському Союзі. Видання реєстрували, описували, друкували каталожні картки й розсилали по бібліотеках країни. Республіканські Книжкові палати отримували відповідну кількість обов′язкових примірників друкованої продукції, що побачила світ у тій чи іншій республіці[1].
Від 1992 року Всесвітня книжкова палата отримала колишню назву «Російська книжкова палата». У грудні 2013 року Російська книжкова палата як окрема установа була ліквідована. На виконання наказу президента РФ від 9 грудня 2013 року № 894 фонди книжкової палати були передані в ІТАР-ТАСС (нині Інформаційне агенство Росії «ТАРС»)[2] і на базі агенства створено філіал «Російська книжкова палата».
Від 1924 року Російська книжкова палата здійснювала статистичний облік радянської друкованої продукції, від 1927 року випускала друковані каталожні картки на видання, що виходили в країнах Радянського союзу[3].
1967 року було організовано Центральне бюро науково-технічної інформації з видавничої справи, поліграфічної промисловості й книжкової торгівлі на базі Всесоюзної книжкової палати. 1980 року Центральне бюро було перейменовано в науково-дослідний центр «Інформдрук».
1987 року на базі Всесоюзної книжкової палати організовано науково-виробниче об'єднання «Книжная палата», до складу якого входили Всесоюзна книжкова палата (головна організація), видавництво «Книжная палата», друкарня, Інститут книги.
За часів існування СРСР надання міжнародних стандартних номерів — ISSN (The International Standard Serial Numbers) серіальним виданням (періодичним, продовжуваним і серійним) здійснювала Всесоюзна книжкова палата. З її переходом під юрисдикцію Росії цю роботу в Україні було фактично припинено. Від 1997 року функцію Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) і Міжнародної стандартної нумерації нотних видань (ISNN) покладено на Книжкову палату України, а від 2019 року вона є Національним центром реєстрації серіальних видань (ISSN), забезпечуючи функціонування цих систем в Україні[3].
Всесоюзна книжкова палата випускала інформаційні видання, періодичні покажчики «Книжная летопись», «Ежегодник книги СССР», «Літопис журнальних статей», «Летопись периодических и продолжающихся изданий СССР» тощо, статистичний щорічний збірник «Печать СССР в… году», журнал «Советская библиография», науково-теоретичний збірник «Книга. Исследования и материалы» та ін[4].
- 1917 — Семен Венгеров
- 1920—1921 — Богдан Боднарский
- 1921—1931 — Микола Яницький
- 1931—1937 — Василь Іванович Соловйов
- 1940—1942 — Микола Сергійович Коробов
- 1945—1947 — Юрій Григор'єв
- 1947—1948 — Єлизавета Володимирівна Сеглін
- 1948—1954 — Трофим Ігнатович Купріянов
- 1954—1962 — Микола Никанорович Кухарков
- 1964—1973 — Павло Андрійович Чувіков
- 1974—1984 — Юрій Іванович Фартунін
- 1985—1996 — Юрій Володимирович Торсуєв
- 1996—2005 — Борис Володимирович Ленський
- 2005—2012 — Валерій Олександрович Сироженко
- Установа була нагороджена орденом «Знак Пошани» (1977).
- ↑ ВСЕСОЮЗНА КНИЖКОВА ПАЛАТА. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Указ о мерах по повышению эффективности деятельности государственных СМИ. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ а б Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ РОССИЙСКАЯ КНИЖНАЯ ПАЛАТА • Большая российская энциклопедия - электронная версия. bigenc.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
- Фартунін Ю.І. Всесоюзна книжкова палата // Українська радянська енциклопедія. Т. 3. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1960.
- Всесоюзная книжная палата. К 60-летию со дня основания. М., 1977.
- Джиго О. О. Всесоюзна книжкова палата // Українська літературна енциклопедія. Т.1. Київ: Головна редакція УРЕ, 1988.
- Всесоюзна книжкова палата [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | BNF: 12263156n · GKG: /g/121sxnl6 · ISNI: 000000011088838X · J9U: 987007371413605171 · LCCN: nr93019808 · VIAF: 130625715 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
