Блаватський Володимир Дмитрович (12.09(30.08).1899–10.11. 1980) — археолог, антикознавець. Народився в м. Санкт-Петербург в родині службовця. 1920–23 навчався в Московському університеті, від 1924 — науковий співробітник Музею витончених мистецтв у Москві. Свою працю як археолог розпочав на розкопках Ольвії під керівництвом Б.Фармаковського. На початку 1930-х рр. провів дослідження римської фортеці Харакс, а з 2-ї пол. 1930-х рр. протягом чверті століття досліджував Фанагорію, Пантікапей, Горгіппію. Створив наукову школу археологів-античників (від 1944 її центром став сектор античної археології Інституту археології АН СРСР, яким Б. керував 27 років). У 1958– 60-х рр. очолював радянську археологічну експедицію, що досліджувала Аполлонію Іллірійську (Албанія). Був одним із перших зачинателів підводної археології. Вважався авторитетом у царині античного мистецтва. Понад 30 років обіймав посаду професора Московського університету. Був членом міжнародних наукових товариств. В останні роки життя цікавився проблемами впливу природи на розвиток і структуру античного суспільства.

• Вирський Д. С. Блаватський Володимир Дмитрович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. В. Шлейов. Блаватський Володимир Дмитрович [Архівовано 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.