Абазопуло Володимир Костянтинович
Народився	2 вересня 1951(1951-09-02) (73 роки) Зарожани, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1976 — тепер. час
IMDb	nm1135040
Нагороди та премії

Володи́мир Костянти́нович Абазо́пуло (нар. 2 вересня 1951(19510902), с. Зарожани, Хотинський район, Чернівецька область) — радянський, український актор театру і кіно. Народний артист України (2009).

Володимир Костянтинович Абазопуло народився 2 вересня 1951 року в селі Зарожани Хотинського району Чернівецької області. Етнічний грек^[1]. Дід Панайот Абазопуло був вільним моряком, що приїхав 1854 року в Одесу, аби служити на Чорноморському флоті. В Одесі народився Костянтин Абазопуло, який через нетерпимість радянської влади до національних меншин, мав приховувати своє грецьке походження та з цих самих причин переїхав спочатку до Запоріжжя, а потім на Буковину^[2].

1977 року закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Валентини Зимньої). Того самого року став актором театру імені І. Франка в Києві. Грав в театрі до 2022 року.

1997 року надано звання «Заслужений артист України». 16 січня 2009 року надано звання «Народний артист України» — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[3].

Хворів на рак, втратив голос, після чого переніс операцію на горлі. Із штучним голосовим апаратом продовжує грати в театрі, для чого деякі ролі спеціально переробили, залишили без тексту. Викладає уроки сценічного руху в Київській консерваторії та Київському університеті культури мистецтв^[4].

Батько актора Володимира Абазопуло (молодшого).

Зіграв у фільмах:

• 1976 — «Така вона, гра»
• 1988 — «Як чоловіки про жінок говорили »
• 1989 — «Камінна душа»
• 1990 — «Війна на західному напрямку»
• 1991 — «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали», «Зірка шерифа»
• 1992 — «Про шалене кохання, Снайпера і Космонавта»
• 1994 — «Дорога на Січ»
• 1995 — «Будемо жити!», «Обережно! Червона ртуть»
• 1996 — «Акваріум»
• 2000 — «Чорна рада», Нескорений (фільм, 2000)
• 2001 — «Молитва за гетьмана Мазепу», «Слід перевертня»
• 2006 — «Танго кохання»
• 2006 — «Богдан-Зиновій Хмельницький» (Богдан Хмельницький)
• 2013 — «F63.9 Хвороба кохання» (конструктор) та ін.
• 2020 — Бідна Саша — прикордонник

Володимир Абазопуло входить до трупи київського театру ім. І. Франка. Бере участь у таких спектаклях сучасного репертуару:

• «Тев'є-Тевель» Шолома Алейхема — Менахем
• «Ревізор» М. Гоголя — Інкогніто
• «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта — Георгій Абашвілі-губернатор, Чернець, Шалва
• «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького — привид херсонського чумака
• «Едіт Піаф. Життя в кредит» Ю. Рибчинського, В. Васалатій — гімнаст

Також Володимир Абазопуло грає в антрепризному спектаклі «Про мишей і людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».

• Гайдабура В. М. Абазопуло Володимир Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 21—22.
• Гусар Ю. "Богдан Хмельницький" із Зарожан (про Абазопуло) / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2015. - 27 серпня (№ 32).- С. 3,портрет.
• Мазепа М. "Богдан Хмельницький" жив у Вижниці (про Абазопуло) // Марія Мазепа // Вижницькі обрії. - 2016. - 2 вересня (№ 36). - С. 4.

• Абазопуло, Володимир Костянтинович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
• Відомий український актор та корифей столичного театру святкує ювілей [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.]// Вечірній Київ, 2.09.2021
• Володимир Абазопуло на сайті IMDb (англ.)

• Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Абазопуло Володимир Костянтинович [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)