Войцех Бартош Ґловацький
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Войцех Бартош Ґловацький | |
|---|---|
| пол. Wojciech Bartosz Głowacki | |
 | |
| Народився | 1758[1] Жендовіце, Ґміна Конюша, Прошовицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща або Закшув, Ґміна Скальбмеж, Казімерський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 9 червня 1794 Кельці, Республіка Польща |
| Країна |  Річ Посполита |
| Учасник | Повстання Костюшка |
Во́йцех Ба́ртош (1794 року отримав прізвище Ґлова́цький; пол. Wojciech Bartosz Głowacki; бл. 1751, Жендовиці — 1794, Кельці) — польський селянин, косинер часів повстання Костюшка 1794 року, хорунжий краківських ґренадерів.
Брав участь у повстанні Костюшка 1794 року, у битві під Раславцями 4 квітня 1794 року відзначився великою мужністю (здобув російську гармату), за що отримав звання хорунжого та прізвище Ґловацький. 6 червня 1794 року Бартоша смертельно поранили в битві під Щекоцинами, помер і був похований у Кельцях.
Після поразки повстання став символом хоробрості та мужності.
У 1892—1943 роках у Львові була вулиця Гловацького (нинішня вулиця Якова Головацького)[2].
1906 року у Львові наприкінці вулиці Личаківської — в Личаківського парку встановили пам'ятник Бартошу Ґловацькому. Він є останньою працею Юліана Марковського, який через смерть не встиг його завершити (замість нього це зробив Григорій Кузневич)[3].
- ↑ MAK
- ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16. — ISBN 966-603-115-9.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Бартошу Ґловацькому. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
