Водне поло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Водне поло | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Характеристика | |||
| Категорія | ігри з м'ячем | ||
| Інвентар | м'яч | ||
| Перші змагання | |||
| Рік | 1900 | ||
| Міжнародна федерація | |||
| Назва | FINA | ||
| Рік заснування | 1908 | ||
| Вебсайт | fina.org | ||
| Національна федерація | |||
| Федерація водного поло України | |||
| Пов'язані проєкти | |||
| |||
Во́дне по́ло, ватерпо́ло[1] (англ. Water polo) — командна спортивна гра в воді, в процесі якої спортсмени двох команд прагнуть закинути м'яч у ворота суперника і не пропустити у свої.
У грі беруть участь по 7 осіб від кожної команди (6 польових та 1 воротар), всього в команді — 11-13 осіб. Грають 4 періоди по 8 хвилин чистого часу з двохвилинними перервами. Дозволяється плавати будь-яким способом, вести і кидати м'яч однією рукою (двома руками грає тільки воротар). Порушення правил карається передачею м'яча супернику, видаленням або 5-метровим штрафним кидком.
У 1926 при Міжнародної аматорської федерації плавання (ФІНА) було створено Комітет з водного поло, що об'єднує 155 федерацій (1998).
Водне поло є олімпійським видом спорту. У 1900 році водне поло було включено в програму Олімпійських ігор. Близько ста років цей вид спорту вважався суто чоловічим (попри те що жіночі ватерпольні команди розвивалися паралельно), але в 2000 році до програми Олімпіади в Сіднеї було включено жіноче водне поло.
В олімпійському турнірі країна може бути представлена однією командою. У чоловічому турнірі беруть участь 12 команд, у жіночому — 6. Відбір на Олімпійські ігри здійснюється за результатами Кубка світу і відбіркового Олімпійського турніру. Змагання проводяться в три етапи за коловою системою в двох підгрупах (по 6 команд).
У спортивному змаганні між двома командами перемога вирішується не тільки тим, наскільки гравців тієї чи іншої команди оволоділи технічними прийомами гри, але й тим, які узгоджені їх дії.
Часто вміле розташування гравців і дружна, узгоджена колективна гра приносить перемогу команді, здавалося б слабкої.
Уміння узгоджувати свої дії з діями товаришів і найефективніше використовувати особисті можливості на користь команди досягається завдяки розумінню основ тактики і досвіду в їх практичному застосуванні. Вивчаючи основні положення тактики гри у водне поло, можна розглядати окремо: Індивідуальну тактику гравців, тактику окремих груп гравців, тактику команди в цілому. Індивідуальна тактика визначає дії гравця при виконанні ним тактичної комбінації, командою, яка проводиться, в цілому. Вона будується відповідно до технічної підготовленості гравця і з урахуванням можливих дій противника.
Тактика окремих ланок команди, груп гравців визначає дії цих груп в окремі моменти гри. Тактика команди в цілому визначає розташування гравців на полі, основний план гри, способи створення вигідних положень їх використання, тактику окремих ланок команди і тактику кожного з гравців.
- ↑ Ватерполо // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Федерація водного поло України [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.]
- 100 років львівському водному поло [1914-2014] / М. Я. Романяк, І. Я. Яремко ; [фотохудож. Є. Скиба]. — Львів: Тріада плюс, 2014. — 336 с. : іл., фот. — ISBN 978-966-486-162-2
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
|
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
