Вить (рос. выть, можливо, від дав.-сканд. *ýti, шв. діал. yte) — російський старовинний термін.

• Вить — дрібна податна одиниця у Московській державі XV—XVI ст.. Розмір виті визначався не тільки площею ділянки, але й працездатністю платника.
• Вить — дрібна податна одиниця у Московській державі XVI—XVIII ст. Розмір виті залежав від якості ґрунту: вона дорівнювала 6 десятинам (= 12 чвертям) доброї землі, 7 десятинам середньої і 8 десятинам поганої. Наприкінці XVII століття витна система впроваджена на частині території України. На початку XVIII століття вить замінена тяглом.
  • Витне письмо — облік оподаткування за витями (на відміну від сошного письма)
• Вить — застаріле російське слово (первісне поширене тільки на Півночі), що означало «земельна ділянка з покосом», «ділянка річки або озера», «пора їжі», «період часу від їжі до їжі»).

• Соха (одиниця вимірювання)
• Тягло

• Вить // Українська мала енциклопедія : у 4 т. : т. 1 : А — І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Унів. вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2016. — С. 150.

• Выть // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Фасмер, М. Р. (1964—1973). Выть. Этимологический словарь русского языка. М.: Прогресс. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 16 липня 2017.

• Вить [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 159. — 1000 екз.