Випромінення — це викидання або передача енергії у вигляді хвиль або частинок через вакуум або у товщі середовища.

• Електромагнітне випромінювання — таке як радіохвилі, мікрохвилі, інфрачервоне випромінювання, видиме світло, ультрафіолетове випромінювання, рентгенівське випромінювання та гамма-випромінювання (γ)
• Випромінювання елементарних частинок (корпускулярне випромінювання), таке як альфа-випромінювання (α), бета-випромінювання (β), протонне випромінювання та нейтронне випромінювання (частинки з ненульовою енергією спокою)
• Акустичне випромінювання, таке як ультразвук, звук, сейсмічні хвилі (залежно від фізичного середовища передачі)
• Гравітаційне випромінювання, яке приймає форму гравітаційних хвиль або коливань на кривизні простору-часу

Залежно від енергії випромінюваних частинок випромінювання часто класифікують як іонізуюче або неіонізуюче. Іонізуюче випромінювання переносить більше 10 еВ, цього достатньо для іонізації атомів і молекул і розриву хімічних зв’язків. За довжиною електромагнітних хвиль випромінення поділяється на різновиди — інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське, гамма тощо, а також за типом частинок — альфа, бета та інше.

Випромінювання вирізняється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика).

Вирізняють монохроматичне і складне випромінення.

Монохроматичне — випромінення визначеної довжини хвилі, що характеризується потужністю або потоком; складне — випромінення, яке складається або зі скінченного числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з безперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому разі воно вирізняється загальною потужністю і її безперервним розподілом за довжинами хвиль усередині всього спектрального діапазону.

Випромінювання — власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом — випромінювачем.

Теплове випромінення — вид електромагнітного випромінення в інфрачервоному діапазоні частот електромагнітних хвиль.

α-випромінення — потік альфа-частинок. Таке випромінення має високу йонізуючу здатність але швидко розсіює свою енергію, коли проходить крізь матеріали, і є менш проникним, ніж бета- й гамма-випромінення.

β-випромінення — потік електронів, утворюваних при радіоактивному розпаді.

γ -випромінення — потік фотонів дуже високої енергії, зазвичай з довжиною хвилі меншою за 3 пм. Випромінюється у ході ядерного перетворення або анігіляції частинок.

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Health Physics Society Public Education Website [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Ionizing Radiation and Radon [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] from World Health Organization
• Q&A: Health effects of radiation exposure [Архівовано 15 лютого 2021 у Wayback Machine.], BBC News, 21 July 2011.
• Grundlageninfos zur Strahlung [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (abgerufen am 16. September 2016)
• Was ist Strahlung [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] (abgerufen am 16. September 2016)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.