Вест-Енд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Вест-Енд | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 51°30′48″ пн. ш. 0°07′43″ зх. д. / 51.51333333336077658° пн. ш. 0.12861111113888779° зх. д.Координати: 51°30′48″ пн. ш. 0°07′43″ зх. д. / 51.51333333336077658° пн. ш. 0.12861111113888779° зх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Адмінодиниця |
Вестмінстер Кемден | |||
| Місцезнаходження |
| |||
| Карта | ||||
| ||||
 Вест-Енд у Вікісховищі | ||||
Вест-Енд(англ. West End) — позначення окремого регіону Центрального Лондона, на захід від Лондонського Сіті і на північ від річки Темзи, в якому зосереджено багато основних туристичних визначних пам'яток міста, крамниці, підприємства, урядові будівлі та розважальні заклади, включаючи театри Вест-Енда.
Використання терміна почалося на початку 19-го століття для опису модних районів на захід від Чарінг-крос[1]. Вест-Енд охоплює частину районів Вестмінстера і Кемдена[2]
Тоді як Лондонське Сіті є основним діловим і фінансовим районом Лондона, Вест-Енд є головним торгово-розважальним центром міста. Це найбільший центральний діловий район у Сполученому Королівстві, який можна порівняти з Мідтауном у Нью-Йорку, Козуей-Бей у Гонконгу, Район Шібуя у Токіо або VIII округ Парижа. Це одне з найдорожчих місць у світі, в якому можна орендувати офісні приміщення.
Середньовічний Лондон складався з двох районів — Лондонського Сіті (Собор святого Павла) на сході та Вестмінстера (Вестмінстерське абатство) на заході.
З часом вони стали центром сучасного Лондона, хоча кожен з них зберігав свої власні особливості і свою окрему юридичну ідентичність (наприклад, Лондонське Сіті має свою власну поліцію і є окремим округом). Лондонське Сіті стало центром банківського, фінансового, юридичного та професійного секторів, в той час як Вестмінстер став асоціюватися з секторами дозвілля, крамниць, торгівлі та розваг, урядовими будівлями і університетами та амбасадами. Сучасний Вест-Енд тісно пов'язаний з цим районом центрального Лондона.
Розташований на захід від історичного римського та середньовічного Сіті, Вест-Енд довгий час був домівкою багатих лондонців, тому що він, як правило, був під вітром від диму, що рухався з переповненого міста.[3]. Також район розташований неподалік від Вестмінстерського палацу (тепер це будівля Парламенту).
Спроектований у XVII, XVIII та XIX століттях, він був забудований палацами, дорогими міськими будинками, модними крамницями і місцями розваг. Бідніші райони Голборн, Севен-Діалс і Ковент-Гарден зазнали перебудову в XIX столітті.
Оскільки Вест-Енд — термін, що використовувався у побуті лондонців і не є офіційним географічним або муніципальним визначенням, його точні межі є суперечливим. Доповідь мерії Вестмінстер-Сіті за 2005 рік Vision for the West End включала наступні місцевості у своєму визначенні: Ковент-Гарден, Сохо, Чайнатаун, Лестер-сквер, торгові вулиці Оксфорд-стріт, Регент-стріт і Бонд-стріт, район, що охоплює Трафальгарську площу, Стренд та Олдвич, і район, відомий як Театрленд. Еджвар-роуд та Набережна Вікторії теж згадувались у цьому документі, але їх розглядали як "прилеглі області" до Вест-Енду.[4]
- Берклі-сквер
- Кембридж-серкус
- Гросвенор-сквер
- Гайд-парк-корнер
- Мармурова Арка
- Лестер-сквер
- Манчестер-сквер
- Парламент-сквер
- Пікаділлі-серкус
- Рассел-сквер
- Сохо-сквер
- ↑ Mills, A., Oxford Dictionary of London Place Names, (2001)
- ↑ Greater London Authority, The London Plan: The Sub Regions [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Robert O. Bucholz and Joseph P. Ward: London: A Social and Cultural History, 1550–1750. Cambridge: Cambridge University Press 2012, p. 333
- ↑ Vision for the West End (PDF), Westminster City Council, October 2005, архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016, процитовано 14 грудня 2016
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вест-Енд |
- London West End Things to do [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
