Вербиця (Томашівський повіт)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Осада
Координати 50°21′01″ пн. ш. 23°40′24″ сх. д.H G O
|
Вербиця (пол. Wierzbica) — селище (осада) у Польщі, розташоване в Люблінському воєводстві Томашівського повіту, ґміни Любича-Королівська.
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 2110 осіб, з них 2030 українців-греко-католиків, 10 українців-римокатоликів, 25 євреїв і 45 поляків[1].
Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[2]. У 1945 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, проте отрималу відмову з огляду на неможливість добиратися до поселення через діяльність українського збройного підпілля[3]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Вербиці на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 437 українців[2].
Церква святого Архистратига Михаїла збудована у 1887 році, мала типовий для української дерев'яної архітектури у Галичині вигляд тридільної споруди з трьома восьмигранними верхами. Будівничим церкви був Симон Козак. Після депортації українців використовувалася як склад для сіна, вугілля та добрив[4]. Зруйнована 20 лютого 1992 року. Рештки будівлі використані для реконструкції церкви у Корчмині. Збереглася капличка-гробівець Літинських, побудована поблизу костелу у 1846 році. Дзвіниця розібрана у 1952 році[5].
Перебуває у стані руїни. Епізодично прибирають приїжджі волонтери[6].
- Володимир Стех (1863—1945) — релігійний діяч УГКЦ в Галичині і США, священик-василіянин, композитор, автор понад 80 церковних пісень.
- Стефан Козак (1937) — професор, завідувач кафедри україністики Варшавського університету.
- Михайло Коць — професор німецької мови у Львівській гімназії.
- Григорій Омелян — член проводу ОУН на Львівщині.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 128.
- ↑ Katalog zabytków sztuki w Polsce. — t. VIII, z. 17: Tomaszów Lubelski i okolice / pod red. Ryszarda Brykowskiego i Ewy Smulikowskiej, Instytut Sztuki PAN. — Warszawa, 1982. (пол.)
- ↑ Szukała I., Szukała M., Płóciennik M. Kościoły drewniane w Polsce. Wierbica, województwo Lubelskie, powiat Tomaszowski. kosciolydrewniane.pl (пол.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Степан Мігус Свята отчина нащадків // Наше слово. — № 34. — 2014. — 24 серпня.
- Wierbica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 393. (пол.)
Адміністративний центр: Любича-Королівська | ||
| Міста |  | |
| Села | Гребенне • Гута Любицька • Журавці • Затилля • Князі • Корні • Малі Мости • Потоки • Руда Журавецька • Седлисько • Тенетиська • Шаленик | |
| Поселення | ||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
