Велике Солоне озеро Ti'tsa-pa
Супутниковий знімок Великого Солоного озера
41°10′ пн. ш. 112°36′ зх. д. / 41.167° пн. ш. 112.600° зх. д. / 41.167; -112.600Координати: 41°10′ пн. ш. 112°36′ зх. д. / 41.167° пн. ш. 112.600° зх. д. / 41.167; -112.600
Розташування
Країна	США
Регіон	Юта
Геологічні дані
Тип	гіперсолоне озеро і мінеральне озеро[1]
Розміри
Площа поверхні	від 2 500 до 6 000 км²
Висота	1 280  м
Глибина середня	4,5—7,5  м
Глибина макс.	15  м
Довжина	120 км
Ширина	45 км
Об'єм	18 920 000 000 кубічний метр
Вода
Солоність	317 ‰ і 142 ‰
Басейн
Вливаються	Бер, Вебер, Джордан та ін.
Площа басейну	55 685 км²
Країни басейну	США
Інше
Geonames	5775376
Велике Солоне озеро (США)
Велике Солоне озеро (Юта)
Велике Солоне озеро у Вікісховищі

Вели́ке Соло́не о́зеро (англ. Great Salt Lake) — безстічне озеро у західній частині США, у північно-західній частині штату Юта.

Стародавнім попередником озера є велике прісне озеро Бонневілл, що ніколи не мало стоку в океан. Про розміри попередника Великого Солоного озера можна судити по відкладеннях в районі сучасного озера.

Рівень води у Великому Солоному озері, перебуваючи у сильній залежності від атмосферних опадів, рік від року непостійний і, відповідно, площа озера також зазнає змін (так, близько 1850 року площа озера становила 4,6 тис. км², а за декілька років, у 1873 році — вже 5,7 тис. км². До початку XX століття Велике Солоне озеро майже пересохло, але вже у 1925 року його площа наближалася до 5 тис. км²). Солоність води в озері змінюється залежно від його площі; у окремі роки солоність досягала 300‰ (найменша зафіксована солоність — 137‰). Середня глибина озера — 4,5—7,5 м, найбільша — 15 м (амплітуда коливань рівня протягом століття склала близько 5 м). Висота над рівнем моря — 1 280 м. Стоку не має; у озеро впадають невеликі річки — Бер (найбільша), Вебер, Джордан та ін. Остання бере початок на південь від Великого Солоного озера, в озері Юта. Найбільший об'єм води перераховані річки приносять в озеро влітку, під час танення снігів в горах Уосач; у цей період рівень води в середньому підвищується на 40 см. Островів мало, найбільший з них — Антилоп. Озеро служить джерелом глауберової та кухонної солі; загальний запас солей в озері в другій половині XX століття оцінювався в 6 млрд тонн.

Береги озера були безлюдною пустелею до 1848 року, коли сюди пришли мормони; за допомогою штучного зрошування околиці озера стали придатні для сільського господарства; на річці Джордан мормонами було засновано місто Солт-Лейк-Сіті («Місто Солоного озера»), що нині є столицею штату Юта і найбільшим поселенням на березі озера (іншим містом на березі озера є Огден). Східний берег озера населений більше західного. Уздовж східного і південного берегів озера (частково — по греблі завдовжки близько 40 км) проходить Південна Тихоокеанська (англ. South Pacific) залізниця.

• Talmage J. Е. The great Salt lake present and past, Salt Lake City-(Utah), 1900. (англ.)
• Morgan D. L. The Great Salt Lake. — N. Y., 1947. (англ.)

• Солоне Велике озеро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике Солоне озеро

• Наукові дослідження Великого Солоного озера (англ.)