Ве́жа  (монг. гэр тэрэг, ger tereg, «юрта-віз», «юрта-колісниця»; англ. yurt on carts‎) — житло кочівницьких народів у вигляді юрти поміщеної на віз^[1].

Величина вежі залежала від статусу господаря, існували вежі з двома і чотирма колесами. Колеса вежі були достатньо великими, для того щоб переміщати вежу без жодних доріг по пересіченій місцевості. Вежі в процесі кочування переміщалися на великі відстані.

Всередині вежі містилися всі потрібні кочівникам предмети побуту. Жінки постійно перебували у вежах у той час, коли чоловіки зазвичай для ночівлі та відпочинку. Вежі дещо уповільнювали рух кочівників, тому в несподівані швидкі походи кочівники їх не брали залишаючи їх в тилу. Інколи юрту на деякий час знімали з воза, це відбувалося як правило під час зимівлі. Незважаючи на те що вежа це чисто кочівницьке житло, інколи вежі застосовували й осілі народи, наприклад у поході чи для торгівлі.

Використовувалися печенігами, половцями та монголами^[2]. Відомо, що у грудні 1109 року під час походу воєводи Дмитра Іворовича у степ до Сіверського Дінця війська Київської Русі захопили тисячу половецьких веж^[3].

• 
  Казахська вежа
• 
  Монгольська вежа
• 
  Монгольська вежа
• 
  Колесо вежі
• Вежа на монгольських грошах
  Вежа на монгольських грошах

• Квітницький М. В. Половці [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 112—118.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вежа (житло)