Вежа Іоанна Кущника
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вежа Іоанна Кущника — оборонна вежа і водночас церква у вежі в системі оборонних споруд Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
По створенню оборонної вежі в ній облаштували невелику церкву, котру висвятили на честь святого Івана Кущника. Останній жив у 5 ст. н. е. у місті Віфанія. Він був небесним покровителем гетьмана Івана Самойловича, чим і пояснюють сучасну назву споруди[1].
Гранчаста споруда, видовжена у напрямку схід-захід. У три яруси, цегляна, потинькована, зовні вибілена, декорована профільованим карнизом. Стелі першого та другого поверхів вежі первісно були дерев'яними, згодом перетворені на кам'яні, що збільшило протипожежні властивості споруди. Розміри сучасні — 9,0 і 7,3 метри. Розміри вежі зменшуються по висоті, другий поверх дорівнює 8,5 м та 7,0 метрів. Загальна висота вежі до хреста — двадцять п'ять (25) метрів[1]. Гранчасті стіни мають отвори для вогню з рушниць та невеликих гармат. З внутрішнього боку фортеці мала галерею на дерев'яних консолях, а галерея була пов'язана із загальною системою оборонних мурів. Верхній ярус вежі має напівциркульні віконні отвори. Сучасний дах двозаломний, бляшаний, увінчаний визолоченим хрестом. Споруда вирішена уформах українського бароко київської школи[1].
Вежа вибудована у період 1696—1701 років. Вже 1718 року постраждала від пожежі. 1721 року зафіксовани наміри ремонтувати три церкви, розташовані у оборонних вежах, серед котрих позначена і вежа Іоанна Кущника. Але її не ремонтували. Церква і вежа чекатимуть капітального ремонту до 1797 року. Трохи раніше (1785 року) вежу вкрили бляхою[1].
1918 року вежа постраждала внаслідок вибуху, що стався на Звіринці. Того ж року відремонтована. Чергова реставрація була проведена 1953 року[1].
Нові відновлювально-ремонтні роботи проведені 1972 року піклуванням мистецтвознавця В. Підгори та архітектора А. Кулагіна. Тоді ж зміцніли мури і склепіння вежі, відкрили колишні отвори верхнього яруса та підбанника, визолотили хрест[1].
- ↑ а б в г д е [1] [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] Звіт пам'яток історії та культури, Київ.
- [2] [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] Звід пам'яток історії та культури, Київ.
Київ часів Гетьманщини (1648–1764) | ||
|---|---|---|
| Церкви | Георгіївська • Благовіщенська • Богоявленський собор • Воскресенська • Борисоглібська • Костянтиноєленивська • Добромикільска • Іллінська • Катерининська • Набережномикільська • Притиськомикільська • Феодосіївська • Воскресенська • Всіхсвятська • Трапезна Лаври • Хрестовоздвиженська • Різдвянобогородицька • Аннозачатіївська • Микільська • Військовий Микільський собор • Трапезна (Микільський монастир) • Малий Микола • Георгіївський собор (Видубицький монастир) • Трапезна (Видубицький монастир) • Свято-Троїцька • Трапезна (Михайлівський монастир) • Трапезна (Софійський монастир) |     |
| Дзвіниці | ||
| Будівлі, споруди | ||
| Фортифікація | ||
| Заклади | ||
| Події | ||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
