село Василівське
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Громада	Зноб-Новгородська селищна громада
Облікова картка	c. Васильківське
Основні дані
Населення	19
Поштовий індекс	41024
Телефонний код	+380 5451
Географічні дані
Географічні координати	52°16′53″ пн. ш. 33°29′14″ сх. д. / 52.28139° пн. ш. 33.48722° сх. д. / 52.28139; 33.48722Координати: 52°16′53″ пн. ш. 33°29′14″ сх. д. / 52.28139° пн. ш. 33.48722° сх. д. / 52.28139; 33.48722
Середня висота над рівнем моря	136 м
Місцева влада
Адреса ради	41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, селише Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1
Карта
Василівське
Василівське
Мапа

Васи́лівське — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 19 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Кренидівська сільська рада.

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району^[1].

Село Василівське знаходиться за 2,5 км від лівого берега річки Знобівка. Між селом і річкою велике осушене торф'яне болото-урочище Кашпірове Болото і урочище Любохів. На відстані 0,5 км розташоване село Українське.

На гербі зображений чорний кінь який задніми лапами стоїть на моріжку і перестрибує через чорні гарматні кулі. Зелена трава (моріжок) з жовтими рослинами та гарматні кулі взяті з герба міста Брянськ, що символізує історичну приналежність до Брянської губернії. Кінь символізує колишню конюшню в селі, а те що стрибає символізує що село відійшло Україні 1926 року, під час вирівнювання кордонів між Росією і Україною. Чорний колір коня і гармат - Кашпірове Болото.

Василівське було заселене в 1920-х роках на місці саду, що належав поміщику Склярову. З дня заснування воно входило до складу Селецької волості Трубчівського повіту Брянської губернії, а з травня 1925 року — укрупненої Трубчевської волості Почепського повіту Брянської губернії. До складу України село було передано лише 1 вересня 1926 року, після прийняття Президією ЦВК СРСР постанови від 16 жовтня 1925 «Про врегулювання кордонів УРСР з РРСФР і БРСР».

В 1926 році в Василівському значилося 56 дворів, у яких мешкало 294 жителя.

В роки колективізації в селі був організований колгосп ім. Красіна, який проіснував до 1950 року, після чого його приєднали до Кренидівська колгоспу ім. Будьоного. З того часу пройшло понад шістдесят років, проте в народі Василівське досі називають — Красін.

У 1942 році німецькі окупанти спалили в Василівському 26 дворів і розстріляли 21 жителя. Однак зусиллями місцевих жителів село було відновлено і до середини 1950-х років налічувало близько 50 дворів, у яких проживало понад 200 жителів. У післявоєнні роки в селі працювала молочнотоварна ферма і конюшня.

Починаючи з 1960-их років чисельність населення у Василівському почала знижуватися, а село занепадати. У 1989 році в ньому проживав 31 житель, а в 2001 році — 19 жителів.

• Погода в селі Василівське [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»