Біота (від грец. βιοτή — життя) — стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до деякої біоти, можуть і не мати безпосередніх екологічних зв'язків.

Поняття використовується в екології, ботаніці, зоології та інших природничих науках. Чіткого та загальноприйнятого визначення цього терміна немає. Термін було вперше запропоновано румунським вченим Емілем Раковіце^[1]. Один із впроваджувачів даного поняття — радянський російський еколог Борис Міркін.

• Життя

• (рос.) Бобринский Н. А. География животных. — М., 1951.
• (рос.) Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Советская Энциклопедия, 1989. — 831 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-002-9.
• (рос.) Фирсов Н. Н. Микробиология: словарь терминов. — М. : Дрофа, 2006.
• (рос.) Современный словарь иностранных слов: Ок. 20000 слов. — М. : Русский язык, 2001. — 742 с. — ISBN 5-200-02989-9.
• О полифункциональной роли биоты в самоочищении водных экосистем // Экология : журнал. — М., 2005. — № 6. — С. 452—459.

• Біота // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 27.
• Макробіота (в ґрунті) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 120.

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/04jmd3 · GKG: /g/122d8ds8