Біоаналітична хімія, або біоаналітика, біоаналіз — це підгалузь аналітичної хімії, що охоплює кількісне вимірювання ксенобіотиків (ліків, їхніх метаболітів та біологічних молекул у нефізіологічній концентрації або локалізації) та біотиків (макромолекули, білки, ДНК, метаболіти) у біологічних системах. Простими словами біоаналітична хімія розглядає питання аналітичної хімії в біохімії.

Вважається також і міждисциплінарною областю знань, в якій перетинаються аналітичні аспекти біології (біохімії) та медицини і біомедичні аспекти аналітичної хімії.^[1]

Біоаналітична хімія виникла на зламі XX і XXI століть. Це було обумовлено назрілою необхідністю вирішення широкого кола проблем, в першу чергу біомедичних, і завдань генетичної діагностики зростаючих онкологічних і автоімунних захворювань.^[2]

З розвитком новітніх технологій із біоаналітичної пізніше виокремилися мікро- і нанобіоаналітика.

У зв'язку зі складністю досліджуваних об'єктів в біоаналітичній хімії використовується практично весь спектр сучасних хімічних, фізико-хімічних, фізичних і біологічних методів аналізу, перш за все селективних і високочутливих. Одним з таких методів є люмінесцентний аналіз.^[3]

Фізичний метод мас-спектрометрія та фізико-хімічний хроматографія є основними у біоаналітичній хімії.

• Аналітична хімія

• Susan R. Mikkelsen. Bioanalytical chemistry / Eduardo Cortón. — New Jersey: 2004.- p. 361
• Юркова, И. Л. Биоаналитика: пособие / И. Л. Юркова. — Минск: БГУ, 2017. — 359 с.
• Howard Hill. Development of bioanalysis: a short history [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Bioanalysis (2009) 1 (1), P. 3–7

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.