Бесси (лат. Bessi, грец. Βησσοί) — одне з стародавніх іллірійсько-фракійських племен Балканського півострова. Бесси населяли гірську місцевину уздовж хребта Гемону, на території стародавньої Македонії.

Бесси контактували з близькими їм генетично мезами, хоча іноді й конфліктували з ними через пасовища, оскільки обидва племені займалися кочовим і напівкочовим скотарством. Сильний вплив на них мала давньогрецька, а потім і давньоримська цивілізації. Бесси не змогли створити власної державності, хоча самі вели незалежний спосіб життя, досягнувши піку своєї племінної могутності близько III-II ст. до н. е..

Армія римського полководця Луція Ліцинія Лукулла підкорила бессів у I ст. до н. е.. Велика частина племені була включена до складу римської провінції «Мезія». За деякими свідченнями, тоді плем'я змушене було переселитися з Родопських гір на північ від р. Дунаю та оселилося в південній Бессарабії, у місцевості «гетська пустеля»^[1]. За даною версією від цього і походить назва місцевості «Бессарабія» та династії Басараба I (звідки Бессарабію часто називали «Басарабія»).

• Рабоцентій
• Сабазій — головне міфічне божество бессів та інших фракійських племен.
• Белінташ

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• The Odrysian Kingdom of Thrace: Orpheus Unmasked (Oxford Monographs on Classical Archaeology) by Z. H. Archibald, 1998, ISBN 0198150474 (англ.)
• A history of the classical Greek world: 478–323 BC By Peter John Rhodes, 2006, ISBN 1405192860 (англ.)
• «Классические древности». — 2007 г. (рос.)

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.