Бєліков Сергій Борисович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бєліков Сергій Борисович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 червня 1953 (71 рік) Запоріжжя |
| Країна | .svg){kind=small} Українська СРР Україна |
| Діяльність | професор |
| Alma mater | Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря |
| Галузь | металознавство |
| Заклад | Запорізький національний технічний університет |
| Посада | ректор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
| Нагороди |    |
Бєліков Сергій Борисович (нар. 26 червня 1953, Запоріжжя) — український учений-металознавець. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1999 р.
Народився 26 червня 1953 року, в Запоріжжі. У 1975 р. закінчив Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря (згодом — Запорізький державний технічний університет, ЗДТУ), потім навчався в аспірантурі на кафедрі металознавства цього ж інституту. Працював інженером, старшим науковим співробітником проблемної лабораторії, доцентом кафедри матеріалознавства, виконувачем обов'язків завідувача кафедри металознавства ЗДТУ. Навчався в докторантурі ЗДТУ (1995–1996), після чого працював професором кафедри фізичного матеріалознавства, проректором з навчальної роботи, завідувачем кафедр «Автомобілі», «Транспортні технології». У 1997–2020 рр. — ректор ЗДТУ (з 2001 р. — Запорізький національний технічний університет).
З 2000 р. — голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ЗНТУ.
Голова Ради ректорів Запорізького вузівського центру. З 1998 р. — член Запорізького міськвиконкому. Віце-президент Запорізької спілки промисловців і підприємців «Потенціал».
Основні напрями наукової діяльності: сучасний стан і напрями удосконалення інженерної освіти; удосконалення системи керування (менеджменту) у вищому технічному навчальному закладі (технічний університет, академія); сучасні інформаційні технології і технології навчання, їхнє застосування з метою покращення організації навчального процесу; нові корозійностійкі жароміцні сталі і сплави для стаціонарного і суднового газотурбобудування; принципи легування жароміцних корозійностійких сталей і сплавів.
Має понад 160 публікацій наукового і методичного характеру.
Член Російської асоціації металознавців (1994), член Нью-Йоркської академії наук (1996), член Європейської асоціації інженерної освіти (1999), академік Транспортної академії України (2000).
У 2000 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня[1]. Має відзнаку МОН України «Відмінник освіти України». Заслужений працівник освіти України (2003)[2]. Лауреат почесної нагороди «Інтелект нації» (2004), міжнародної нагороди «Тисячоліття» (2005). За особливі заслуги перед українським народом нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004).
Кавалер ордена «За заслуги» I ступеня (2020)[3].
Звання «Почесний громадянин міста Запоріжжя» 2020[1] [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2000 року № 1232/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників Запорізького державного технічного університету»
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2003 року № 865/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
