Бєляєв Іван Анатолійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бєляєв Іван Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Старшина | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 червня 1974 с. Середній Бабин, Калуський район, Івано-Франківська область, Українська РСР | |
| Смерть | 15 лютого 2016 (41 рік) смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іван Анатолійович Бєляєв (7 червня 1974, с. Середній Бабин, Калуський район, Івано-Франківська область, Українська РСР — 15 лютого 2016, смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старшина Збройних сил України, учасник війни на сході України (72-га окрема механізована бригада, механік-водій).
Був мобілізований 22 серпня 2014 року. У березні 2015 був вдома у невеликій відпустці[1].
Загинув під час обстрілу з гранатомету поблизу смт. Новотроїцьке, Волноваського району, Донецької області. Разом з Іваном загинули молодший сержант Петро Попов та сержант Олександр Кушнір.
По смерті залишилися мати та дві сестри.
Похований за місцем народження, у с. Середній Бабин.
Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
Рішенням сесії Калуської районної ради від 26 жовтня 2017 присвоєне звання «Почесний громадянин Калущини» (посмертно)[3].
- ↑ Загиблий в АТО Іван Бєляєв із Калущини у березні мав бути демобілізованим. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 291/2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ Звання «Почесний громадянин Калущини» посмертно отримав Іван Беляєв. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
