Буцко Юрій Маркович
Основна інформація
Дата народження	28 травня 1938(1938-05-28)[1]
Місце народження	Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	25 квітня 2015(2015-04-25)[2][3] (76 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	композитор
Освіта	Музичне училище ім. Жовтневої революції Московська консерваторія
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Лейбли	Nativesd

Юрій Маркович Буцко (рос. Юрий Маркович Буцко; 28 травня 1938, Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР — 25 квітня 2015, Москва, Росія) — радянський і російський композитор українського походження. Професор Московської консерваторії.

Народився в місті Лубни Полтавської області в родині військовослужбовця. У 1955 р. після закінчення школи вступив до Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна на історичний факультет.

У 1957—1961 рр. навчався на диригентсько-хоровому факультеті Музичного училища ім. Жовтневої революції. У 1961—1966 рр. — на композиторському факультеті Московської консерваторії (клас професора С. А. Баласаняна). У 1968 році закінчив аспірантуру Московської консерваторії.

У 1968—2015 рр. — професор кафедри інструментування композиторського факультету Московської консерваторії.

Юрій Буцко відомий як автор вокальної, інструментальної та камерної музики, а також музики для театру та кіно. Він написав 4 опери, балет, 2 ораторії, 7 кантат, 13 симфоній та 18 концертів для різних інструментів.

Музична мова Юрія Буцка була натхненна російською музичною традицією, зокрема — творами Модеста Мусоргського та Миколи Римського-Корсакова. З іншого боку, його музика базується на традиційній християнській православній літургії: композитор часто використовує або алюзії знаменного співу, або його цитати.^[4]

Опери

• «Записки божевільного» (за М. В. Гоголем, 1964)
• «Білі ночі» (за Ф. М. Достоєвським, 1968) [4]
• «З листів художника» (за К. О. Коровіним, 1974)
• «Венедиктов, або Золотий трикутник» (за О. В. Чаяновим, 1983)

Балет

• «Прозріння» (1974)

Актор:

• «Ходіння по муках» (1977, т/с, піаніст в ресторані; реж. В. Ординський)

Композитор:

• «Дівча з буксира» (1965, к/м, реж. М. Толмачов, Одеська кіностудія)
• «Підліток» (1966, док. фільм, реж. Лія Дербишева)
• «Перше кохання» (1968, реж. В. Ординський)
• «Росія у її іконі» (1970, док. фільм)
• «Ці різні, різні, різні особи...» (1971, реж. І. Ільїнський, Ю. Сааков)
• «Фока – на всі руки дока» (1972, мультфільм, реж. Роман Давидов)
• «Улюблені сторінки» (1972, фільм-спектакль, реж. Ю. Завадський, І. Данкман, О. Шорін)
• «Якщо це не любов, то що ж?» (1974, к/м, реж. Д. Гуріна)
• «Пошехонська старина» (1975, кіноальманах, реж. Н. Бондарчук, І. Хуцієв, М. Бурляєв)
• «Поклич мене в далечінь світлу» (1977, реж. Г. Лавров, С. Любшин)
• «Ходіння по муках» (1977, т/с, реж. В. Ординський)
• «Лють» (1979, т/с, реж. С. Євлахішвілі)
• «Художник з Шервудському лісу» (1980, фільм-спектакль, реж. С. Євлахішвілі)
• «Через Гобі і Хінган» (1981, у співавт., реж. В. Ординський, Бадрахин Сумху; СРСР—Монголія)
• «Вітер про запас» (1982, мультфільм, реж. Л. Сурікова)
• «Ревізор» (1982, фільм-спектакль, реж. В. Плучек)
• «Сірано де Бержерак» (1983, фільм-спектакль, реж. С. Євлахішвілі)
• «Пан Великий Новгород» (1984, реж. О. Салтиков)
• «Довга пам'ять» (1985, реж. Роман Віктюк, Одеська кіностудія)
• «Набат на світанку» (1985, реж. А. Кордон)
• «Береги в тумані» (1986, реж. Ю. Карасик, СРСР—Болгарія)
• «Дні і роки Миколи Батигіна» (1987, т/с, реж. Л. Пчолкін)
• «Гулящі люди» (1988, реж. І. Гурін)
• «Місце вбивці вакантне...» (1990, реж. В. Курикін)
• «Іван Федоров»/ «Одкровення Іоанна Першодрукаря» (1991, реж. Ю. Сорокін, Ю. Швирьов)
• «Машенька» (1991, реж. Тамара Павлюченко)
• «Сімнадцять лівих чобітків» (1991, т/ф, реж. І. Гурін)
• «Час збирати каміння» (1992, реж. С. Вєхов)
• «Прорва» (1992, реж. І. Диховичний, Росія—Франція)
• «Березневі іди» (1994, фільм-спектакль, реж. А. Кац, О. Покровський)
• «Під знаком Скорпіона» (1995, т/ф, Росія—Німеччина) та ін.

• Куреляк А. А. Релігійна символіка в інструментальній музиці Ю. Буцка. Дисертація <…> канд. позов. РАМ ім. Гнесіних. М., 2006. У 2-х тт.
• Лукерченко С. В. Про музичну діалогіку Юрія Буцка // Музикознавство. — 2008. — N 2. — С. 32-37
• Кузнєцов І. К. Поліфонія в російській музиці XX століття. Вип. 1. М., 2012.

• Юрій Маркович Буцко на сайті Московської консерваторії [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Дані з біографічної енциклопедії
• Юрій Буцко в програмі радіо «Орфей» «Актуальна музика» (MP3)
• Офіційний сайт про творчість Юрія Буцка [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	ČSFD · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · MusicBrainz · The Movie Database
Література та бібліографія	Index Theologicus
Словники та енциклопедії	Биография.ру · Большая российская энциклопедия
Нормативний контроль	BNF: 148518504 · CONOR.BG: 46348901 · FAST: 1897709 · Freebase: /m/0wr1q81 · GND: 132466562 · ISNI: 0000000077317453 · J9U: 987012500865405171 · LCCN: n81093437 · MAK: 9810561672005606 · NTA: 310192595 · VIAF: 34724264