Бурлюк-Кузнецова Людмила Давидівна
Народження	20 грудня 1886 (2 січня 1887)(1887-01-02) с. Котельва, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	1 лютого 1968(1968-02-01) (81 рік)
	Прага, Чехословаччина
Національність	українка
Країна	Російська імперія→ УНР→ Чехословаччина
Діяльність	художниця, графікеса

Людми́ла Дави́дівна Кузнецо́ва-Бурлюк (нар.20 грудня 1884 (1 січня 1885)(18850101) у слободі Котельві Охтирського повіту Харківської губернії, Російська імперія (нині смт Котельва Полтавської області України) — пом.1968, Прага, Чехословаччина — українська художниця та літераторка.

Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Вона була старшою з трьох сестер.

Сестра Надія, яка стала дружиною Антона Безваля, народилася у 1895, молодша Маріанна, вийшла заміж за чеського художника Вацлава Фіала, народилася в 1897 році.

З 20 грудня 1903 року по 13 грудня 1907 року як вільна слухачка навчалася у Вищому художньому училищі при Петербурзькій академії мистецтв. В Академії мистецтв Людмила Бурлюк знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком, скульптором Василем Кузнєцовим і у 1907 році виходить за нього заміж та бере його прізвище. У сім'ї народилося чотири сини. Після народження першого сина Іллі (8 вересня 1908) Людмила перериває заняття живописом і повністю присвячує себе сім'ї. Щоб врятуватися від заворушень революційного Петрограда, Людмила з чотирма синами, у 1918 році, їде в місто Аркадак Саратовської губернії. Навесні 1919 року Василь Кузнєцов теж приїжджає в Аркадак і возз'єднується з сім'єю.

У 1923 році Василь Кузнєцов помирає від тифу. Людмила залишається одна з чотирма дітьми і переїжджає у Саратов, заробляючи на життя малюванням. Людмила виконує різні замовлення, малює афіші, портрети, в тому числі портрети померлих по світлинах. Двоє з чотирьох синів Людмили загинули під час Другої світової війни, один потрапив до психіатричної лікарні, і тільки Кирило Кузнєцов був живий і здоровий та мешкав у Ленінграді.

Восени 1956 року переїхала у Прагу. Вацлав та Маріанна Фіали подбали про те, щоб відновити їй документи, а потім зробили виклик до Чехословаччини — з проханням про возз'єднання сім'ї. Залишила по собі рукописні автобіографічні спогади. Серед них «За хлібом в Україну» про перебування у 1920-21 рр. з синами у м. Бобровиці на Чернігівщині, рятуючи дітей від голоду на Поволжі.

Член Товариства харківських художників, від 26 лютого 1906 року — учасниця виставок товариства. Член об'єднання «Вінок». До 1908 року брала участь в усіх виставках, організованих Давидом Бурлюком. У 1967 року в Празі відбулася її персональна виставка, каталог якої зберігається у Фундації ім. Д.Бурлюка у Сумах (Vystava obrazu a kreseb Ludmily Kuznecove-Burljukove, 19 brezna 2 dubna 1967, Kulturni dum Zavadilka — OKD, Praha 6).

Маючи неабияке обдарування до живопису, захоплювалася вивченням і пропагуванням нового мистецтва. Як зазначив сучасний мистецтвознавець Василь Афанасьєв, її пейзажні етюди, виконані в манері фрацузького живописця-імпресіоніста Каміля Піссарро, тонко відтворювали світлоповітряне середовище, передавали чарівну поезію невибагливих мотивів природи.

• Бурлюк Давид Давидович
• Бурлюк Володимир Давидович
• Бурлюк Микола Давидович

• Афанасьєв В. А. Бурлюк-Кузнецова Людмила Давидівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 624.
• Афанасьев В. А., Барковская О. М. Товарищество южнорусских художников: Биобиблиографический справочник. — Одесса, 2000.
• Деменок Е. Л. Новое о Бурлюках. — Дрогобыч, 2013.
• Коталікова Я. В. Архівна довідка Архіву внутрішньої політики, культури та побуту № 13 від 8.01.1937 р.(Архів Академії мистецтв, справа 61).
• Деменок Е. Л. Семейные портреты Людмилы Кузнецовой-Бурлюк. https://artchive.ru/publications/2093~Semejnye_portrety_Ljudmily_Kuznetsovoj_Burljuk [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Деменок Е. Л. Проступают сквозь время черты. http://7i.7iskusstv.com/2018-nomer3-demenok/ [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]