Бубі (народ)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бубі | |
|---|---|
 | |
| Кількість | Понад 60 тис. осіб (2010) |
| Ареал |  Екваторіальна Гвінея |
| Близькі до | Фернандіно |
| Мова | Бубі, англійська |
| Релігія | католицтво і протестантизм |
Бу́бі (також бубе, фернандці, єдійє, адіджа) — африканський народ в Екваторіальній Гвінеї. Первинне місце проживання — острів Біоко. Загальна чисельність — близько 61 тис. осіб, 55 тис. із них проживають в Екваторіальній Гвінеї[1]. Входить до етнічної групи банту.
Острів Біоко бубі заселили у XIII столітті, після того як їх зігнали з континенту інші народи банту[2].
Коли 1968 року Екваторіальна Гвінея отримала незалежність від Іспанії, президентом став Франсиско Масіас Нгема. За його режиму було страчено, загибло у в'язницях чи емігрувало понад 2/3 народу (залишилось 80 тис. осіб)[3]. Це було пов'язано з тим, що президент вбачав загрозу в інтелігенції, а бубі здавна вважались джерелом розумних і заможних людей. З того часу ситуація покращилась не сильно, оскільки нині при владі племінник Франсиско Масіаса Нгеми — Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, який також належить до народності фанґ, що має перевагу над бубі у кілька разів. У політиці країни бубі мають слабкий вплив.
Займаються підсічно-вогневим землеробством, вирощують ямс, просо, банани. Також торгують кавою й какао та збирають плоди оливної пальми. Розвинено різьблення по дереву.
Проживають великими родинами у сільських громадах, де розвинуті матрилінійні роди. Поселення є невеликими, де житлові будівлі — хижі з деревинними стінами й дахами з ліан і папороті.
Спілкуються мовою бубі бантоїдної групи мов. Існує 3 основних діалекти, поширених у різних частинах острова: північний, південно-західний і південно-східний. Вони, у свою чергу, поділяються на незначні варіації[4].
Основу культури складають пісні, казки та прислів'я. Відомі виготовленням традиційних музичних інструментів леєбо — прикрашених дзвоників з кількома язичками.
Більшість бубі сповідують католицизм, але є й протестанти, адвентисти сьомого дня та методисти. Залишились також прихильники традиційних вірувань.
- ↑ Joshua Project. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ History — Equatorial Guinea — power, policy. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Coup plotter faces life in Africa's most notorious jail — Africa, World — The Independent. Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 11 червня 2008.
- ↑ Ethnologue report for language code: bvb. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 14 лютого 2015.
- Попов В. А. Буби // Народы и религии мира / Гол. ред. В. О. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999, с. 109.
- Народы мира. Историко-этнографический справочник. Гол. Ред. Ю. В. Бромлєй. Москва. «Советская энциклопедия», 1988. Стор. 113
- John B. Quigley, The Genocide Convention: an international law analysis, Ashgate Publishing (2006), p. 31
- René Pélissier (1981–1982). Africa south of the Sahara: eleventh edition. Europa Publications Limited. p. 353–357
- Antonio Aymemí (1942). The History of the Bubis on Fernando Po. Imprenta de Galo Saez. Chapter 9.
- Cultura Bubi (ісп.)
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
