Броненосець берегової оборони «Торденскьольд»
Проєкт
Назва:	Броненосці берегової оборони типу «Торденскьольд»
Будівники:	Armstrong Whitworth
Оператори:	Королівські військово-морські сили Норвегії Крігсмаріне
Попередник:	відсутній
Наступник:	Броненосці берегової оборони типу «Ейдсвольд»
Будівництво:	1897-1898
У експлуатації:	1898-1948
Заплановано:	2
Побудовано:	2
Віддано на брухт:	2
Основні характеристики
Тип:	Броненосець берегової охорони
Водотоннажність:	3920 тон
Довжина:	92,66 м.
Ширина:	14,78
Осадка:	5,38 м.
Двигуни:	дві парові машини потрійного розширення
Швидкість:	16,9 вузлів
Екіпаж:	245
Озброєння:	2 x 210-мм гармати 6 x 120-мм гармат 6 x 76-мм гармат 6 x однофунтових скорострільних гармат 2 x 450-мм торпедні апарати
Бронювання:	Пояс - 178-102 мм Башти - 203-127 мм

Броненосець берегової оборони «Торденскьольд»
Історія
Норвегія
Основні характеристики

Тип броненосців берегової оборони «Торденскьольд» замовила Норвегія як частину загального переозброєння у період, що передував розриву її унії зі Швецією. Два кораблі цього типу, «Торденскьольд» та «Харальд Хорфагре» (Tordenskjold та Harald Haarfagre) залишалися основою Королівського флоту Норвегії (разом з трохи новішими броненосцями берегової оборони типу «Ейдсвольд»), поки вони не були визнані непридатними до бойових дій у середині 30-х років.^[1]

Броненосці спроектовані і побудовані як типові пре-дредноути зменшених розмірів, більш придатних для фіордів Норвегії, тип «Торденскьольд» мав гармати у широкому діапазоні калібрів:

• Дві 210 міліметрові гармати баштах спереду та в кормі як основне озброєння.
• Шість 120 міліметрових гармат, встановлених по три з кожного борту у центральній батареї, як допоміжне озброєння.
• Шість 76 мм гармат (3 дюйми), також встановлена в центральній батареї, як допоміжне озброєння.

• 

  Шість однофунтових скорострільних гармат, були призначені для застосування проти міноносців.

Броненосці берегової оборони типу «Торденскьольд» мали адекватне бронювання аби протистояти у бою кораблям такого ж класу, але воно було заслабким для бою з повноцінними основними кораблями. Кораблі не мали ефективного захисту від торпед.^[2]

Обидва кораблі були виведені з бойової служби в середині 1930-х років і використовувались як навчальні кораблі. Після вторгнення Німеччини в Норвегію в 1940 році їх захопили німці і перетворили на плавучі зенітні батареї. Після війни їх повернули Королівському флоту Норвегії і короткий час броненосці використовувалися у якості казармам, перш ніж продали на метал.

1. ↑ Brook, Peter (1999). Warships for Export: Armstrong Warships 1867–1927 (англійська) . Gravesend, UK: World Ship Society. с. 205-206. ISBN 0-905617-89-4.
2. ↑ Roger, Chesneau; Kolesnik, Eugene M. (1979). Conway's All The World's Fighting Ships 1860–1905 (англійська) . London: Conway's Maritime Press. с. 369. ISBN 0-85177-133-5.
3. ↑ KNM Harald Haarfagre. Naval History via Flix (англійська) . Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27.04.2020.