Микола Братанов
Микола Іванович Братан
Микола Братан, 2008 р.
Ім'я при народженні	Братан Микола Іванович
Псевдонім	Братан
Народився	1 січня 1935(1935-01-01) або 1935[1] Семенівка, Каховський р-н, Херсонська обл.
Помер	13 березня 2010(2010-03-13) або 2010[1] Херсон
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, поет, суспільний діяч, редактор
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1]
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Мова творів	українська
Роки активності	1961-2010
Напрямок	реалізм, сучасна література, сатира, гумор
Жанр	роман, повість, вірш, поема, драматична поема, експромт
Нагороди

Микола Іванович Братан (1 січня 1935, Семенівка — 13 березня 2010, Херсон) — поет, письменник. Заслужений діяч мистецтв України.

Братан Микола Іванович народився 1 січня 1935 року у селі Семенівка Каховського району на Херсонщині в родині хліборобів.

По закінченню Семенівської семирічної школи М. І. Братан здобував освіту педагога молодших класів в Бериславському педагогічному училищі (1951—1954 роки) та українського філолога в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова (1959—1964 рр).

Помер 13 березня 2010 року у Херсоні.

Працюючи в Бериславській районній газеті «Маяк», на обласному телебаченні, займаючись викладацькою діяльністю в Херсонському державному педагогічному університеті, продовжував писати вірші.

1971—2006 — голова Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України.

Вісім років працював головою Херсонського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Із-під його пера вийшли друком романи, більше сотні поетичних збірок, понад 300 пісень, тисячі експромтів, збірки віршів для дітей, літературознавчі розвідки. А також понад 20 драматичних поем, серед них чотири — присвячені життєвому шляху Великого Кобзаря — Т. Г. Шевченка.

Перекладав вірші з російської, білоруської, чеченської, болгарської та багатьох інших мов.

• Діждались весілля (повість, 1976)
• Бережина (1981)
• Перепелина ніч (1988)
• Танго над лиманом (2002)
• Далі буде (2006)
• Голодна кров: Роман (2008)

Присвячені Великому Кобзареві Т. Г. Шевченку:

• Сердитий бог
• Лукавий сон
• Колюча нива
• Побите серце (2009)

Інші драматичні поеми:

• Туга (1995)
• Ковила тече за обрій (1998)
• Їде батько Махно: Драматична версія (2000)
• Махно в Парижі
• Сліпий дощ
• Сузір'я Плеяд
• Кавказ підо мною
• Шоста заповідь
• Діалектика природи, або ж Дисидент із КДБ
• Берег Маклая (2009)

та інші.

• Ляп на першій полосі
• Зорі падають в моря (2000)
• Раді познайомитись (2007)
• Титан (2007)

та інші

• Смаглява Таврія (1961)
• Луни (1964)
• Веселку — людям (1966)
• Поступ (1968)
• Свято на Перекопі (1970)
• Правда хліба (1973)
• У дорозі до Вас (1974)
• Від першої особи (1977)
• Я — Сиваш (1978)
• Степові люди (1979)
• Озерниця (1982)
• Добрина (1984)
• Портрет з дороги (1984)
• Небо над долиной (1985)
• Поезії (1986)
• П'ята група крові (1990)
• Знову експромти (2002)
• Дожинок (2005)
• Семенівське шосе (2007)
• Гіркі експромти (2007)
• Експромти з посмішкою (2009)
• Від сонця до сонця (2010)
• Зупинка лебедина
• Царина

та інші

• Листопад переходить дорогу (Композитор В. В. Другальов, 2000)
• Ромашкова стежина (Композитор Є. Сивцов, 2000)
• Степова далина (Композитор В. Г. Тюкавкін, 2001)
• Верби над ставом (Композитор В. Г. Плаксєєв, 2001)
• Голуби над батьківською хатою (2009)

та інші

• Слон на стадіоні (1996)
• Равлик на пляжі (1999)
• Парасолька йде по місту (2000)
• Каченя шукає маму (2006)
• День Святого Миколая (2007)
• Футбол з парасолькою (2009)
• Пригоди живої природи
• Зелена черепаха
• Росту!

та інші

• Сила любові: Про творчість Олеся Гончара (1993, 2002)
• І краса, і держава: Про творчість Олеся Гончара (2007)
• Поет-земляк Євген Фомін (2008)

• Літературна премія імені Андрія Малишка;
• Літературна премія імені Миколи Куліша (2002);
• Орден «Знак Пошани»;
• 2001 — медаль «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
• 2004 — Заслужений діяч мистецтв України.

В Херсоні, на будинку на проспекті Ушакова, 16, де мешкав і працював письменник, встановлено меморіальну таблицю.

• Олексюк О. Поетика творів Миколи Братана. — К.-Херсон: Просвіта, 2004.
• Несіть мене, лелеченьки… // Слово Просвіти. — 2010. — Ч.11 (18-24 берез.). — С. 11.

• Микола Братан: «Я зроду — віть сільського люду…»: до 80-річчя від дня народження українського поета, перекладача, прозаїка, публіциста, громадського діяча): біобібліографічний покажчик / Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара; уклад. Г. П. Мокрицька; відп. ред. Л. І. Зелена; вступ. ст. В. Загороднюка. — Херсон: ХОУНБ імені Олеся Гончара, 2014. — 338 с.
• О. В. Олексюк. Братан Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.

• М. І. Братан на сайті Херсонської обласної бібліотеки
• Арт-Кавун [Архівовано 8 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Добірка творів М. І. Братана

1. ↑ ^{а б в} Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863