село Борисів
Свято-Іоанно-Богословський храм (Борисів)
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Плужненська сільська громада
Облікова картка	село Борисів
Основні дані
Перша згадка	1520
Населення	1491 особа (2001)[1]
Площа	5,797 км² [1]
Густота населення	257,2 осіб/км²
Поштовий індекс	30326
Телефонний код	+380 3852
Географічні дані
Географічні координати	50°10′31″ пн. ш. 26°38′53″ сх. д. / 50.17528° пн. ш. 26.64806° сх. д. / 50.17528; 26.64806Координати: 50°10′31″ пн. ш. 26°38′53″ сх. д. / 50.17528° пн. ш. 26.64806° сх. д. / 50.17528; 26.64806
Середня висота над рівнем моря	285 м
Відстань до обласного центру	Хмельницький — 122 км
Відстань до районного центру	Шепетівка — 38 км
Місцева влада
Адреса ради	30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с.Плужне, вул. Бортника, 7
Карта
Борисів
Борисів
Мапа

Бори́сів — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району^[a] Хмельницької області; населення — 1491 особа (2001). Перша згадка — 1520 рік. У XVI — першій половині XVII ст. замкове село в складі Острозької волості. Розташоване за 38 км від міста Шепетівка та за 122 км на північ від обласного центру.

В різні роки, селом володіли різні власники:

• 1520–1530 — кн. Острозький Костянтин Іванович;
• 1530–1539 — кн. Острозький Ілля Костянтинович, син К. І. Острозького;
• 1539–1540 — кнг. Острозька Беата з Костелецьких, дружина І. К. Острозького;
• 1540–1541 — кн. Острозький Костянтин-Василь Костянтинович, син К. І. Острозького, брат І. К. Острозького;
• 1541–1565 — кнг. Острозька Беата;
• 1565–1570 — Ласький Ольбрахт, другий чоловік кнг. Беати Острозької;
• 1570–1574 — польський король Сигізмунд II Август, з 1571 р. острозьким королівським старостою був Дорогостайський Миколай;
• 1574–1608 — кн. Острозький Костянтин-Василь, спочатку як опікун небоги Гальшки Іллівни Острозької, пізніше як її спадкоємець;
• 1608–1615 — кн. Острозький Януш Васильович, син К.-В. Острозького, як опікун дітей та маєтків свого брата Острозького Олександра Васильовича;
• 1615–1618 — кн. Острозький Адам-Костянтин Олександрович, онук К.-В. Острозького, син О. К. Острозького;
• 1618–1619 — кн. Острозький Януш-Павло Олександрович, брат А.-К. Острозького;
• 1619–1621 — кнг. Острозька Анна зі Штемберка, вдова О. К. Острозького, як опікунка дітей Софії, Катерини та Анни-Алоїзи;
• 1621–1654 — кнг. Ходкевич Анна-Алоїза Олександрівна, дочка О. К. Острозького, дружина Яна Кароля Ходкевича;

У другій половині XVII ст. — володіння Замойських і Конецпольських; у 1690 р. село перешло до рук кн. Яблоновських, які посідали його до початку ХХ ст. У XIX — на початку ХХ ст. в складі Плужнянської волості Острозького повіту Волинської губернії. Центр православного приходу.

За адміністративно-територіальними реформами 1923 і 1931 років, село було включене спочатку до Плужненського (1923), а потім Ізяславського (1931) районів Шепетівської округи Української РСР. У 1932 році Ізяславський район став складовою частиною Вінницької області, але за 5 років старий поділ на округи було відновлено. Борисів знову перейов до складу відновленого Плужненського району і знову у межах Шепетівської округи. 1937 року прикордонні округи було ліквідовано і замість них утворено Кам'янець-Подільську область, яка проіснувала під такою назвою до 1954 року і була перейменована на Хмельницьку. За адміністративним поділом, встановленим у роки німецької окупації 1941–1944 років, Борисів був селом Плужненського району Заславського ґебітскомісаріату генеральної округи «Волинь-Поділля». Після повернення радянської влади Плужненський район проіснував ще до 1959 року. Після його ліквідації, Борисів перейшов до складу Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1807 осіб, з яких 791 чоловік та 1016 жінок^[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1466 осіб^[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

• Плютинський Володимир Антонович — організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці.

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.

• Село Борисів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Борисівської сільської ради (doc)
• Погода в селі Борисів [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Список населених пунктів України, Хмельницька область [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Борисів (карта) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].

п о р Населені пункти колишнього Ізяславського району ¹)
Міста	Ізяслав
Села	Антонівка · Бейзими · Білеве · Білижинці · Білогородка · Білотин · Більчин · Більчинка · Борисів · Васьківці · Велика Радогощ · Великі Пузирки · Влашанівка · Гаврилівка · Григорівка · Даньківці · Двірець · Дертка · Дібровка · Добрин · Долоччя · Забрід · Завадинці · Закриничне · Закружці · Заріччя · Зубарі · Іванівка · Калетинці · Калинівка · Кам'янка · Кіндратки · Клубівка · Комини · Криволука · Кропивна · Кунів · Лісна · Ліщани · Лопушне · Лютарка · Мала Медведівка · Мала Радогощ · Мирне · Мислятин · Михайлівка · Михля · Михнів · Мокрець · М'якоти · Нечаївка · Нова Гутиська · Нове Село · Новосілка · Новостав · Пильки · Півнева Гора · Підлісці · Плужне · Покощівка · Поліське · Припутенка · Припутні · Путринці · Радошівка · Ревуха · Ріпки · Рокитне · Сахнівці · Свириди · Сивір · Сморшки · Сохужинці · Сошне · Стара Гутиська · Сторониче · Тарасівка · Теліжинці · Тернавка · Тишевичі · Топірчики · Топори · Хотень Другий · Хотень Перший · Христівка · Чепці · Чижівка · Шевченка · Шекеринці · Щурівці · Щурівчики
Примітка:	¹) 19 липня 2020 року Ізяславський район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а всі його населенні пункти увійшли до складу нового Шепетівського району.