Боднар Іван Андрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Боднар Іван Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 1 вересня 1880 с. Вовків, нині Перемишлянського району |
| Помер | 18 грудня 1968 (88 років) Львів |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог, громадський діяч |
| Alma mater | Львівський та Віденський університети |
Іван Андрійович Бо́днар (1 вересня 1880, с. Вовків, нині Перемишлянського району — 18 грудня 1968, м. Львів) — український педагог, громадський діяч.
Народився 1 вересня 1880 року в с. Вовків (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Перемишлянського району, Львівська область, Україна).
Закінчив Бережанську гімназію (1900), студіював математику й фізику у Львівському та Віденському університетах.
У 1905—1906 році працював викладачем в українській гімназії у м. Перемишль (нині Польща), потім — чоловічої вчительської семінарії (1906—1914) та гімназії (1916—1919, обидві у м. Тернопіль). У 1920—1922 роках працював учителем польськомовної семінарії і гімназії в Перемишлі. Управитель української гімназії у м. Чортків, викладач української гімназії в Перемишлі (1923—1925). У 1928—1930 роках — управитель гімназії товариства «Рідна школа» та викладач української гімназії в Тернополі. У 1930—1939 — директор «Українського банку» в Тернополі, у 1926—1938 — голова тернопільської філії товариства «Учительська громада», у 1938—1939 — голова Тернопільського осередку товариства «Рідна школа».
У 1917 році був членом Української Ради в м. Тернополі, у 1918—1919 — голова Товариства охорони дітей та опіки над молоддю.[1] Входив до складу ліквідаційної комісії разом з гімназійним учителем Онуфрієм Солтисом[2] під час становлення влади ЗУНР.
1935 року разом з І. Бриковичем та І. Ленем заснували в Тернополі українське спортивне товариство «Змагун». Однак польська влада звинуватила засновників у співпраці з ОУН і відмовилася його реєструвати.[3]
Був членом Суспільної опіки Тернополя, співініціатором відкриття фабрики «Калина» в місті.[1]
Від осені 1939-го — у Львові: у 1941—1944 роках був секретарем НТШ; у 1950—1955 працював учителем у середніх школах міста.
Помер 18 грудня 1968 року в м. Львові. Похований на 81 полі Личаківського цвинтаря.
- ↑ а б Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович… — С. 62.
- ↑ Лазарович М. Друга столиця ЗУНР [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // [[Ї (часопис)|]Ї]. — 2010. — Ч. 63.
- ↑ Бойцун Л., Пукач В. «Змагун» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 654. — ISBN 966-528-197-6.
- Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 62. — ISBN 978-966-528-318-8.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
