For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Януш Богдан.

Януш Богдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2020)
Богдан Януш
Народився23 січня 1887(1887-01-23)
Львів[1]
Помер5 листопада 1930(1930-11-05) (43 роки)
Львів
·вогнепальна рана
ПохованняЛичаківський цвинтар[2]
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, мистецтвознавець, археолог
Галузьархеологія
БатькоМихайло
МатиАнгеліна
У шлюбі зЯдвіґа з Рудомінів

Богда́н Я́нуш (псевдонім Василь Карпович; 23 січня 1887, Львів — 5 листопада 1930, там само)[1] — український та польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві (19211930) і редактор журналу «Wiadomości Konserwatorskie».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Богдан Януш народився 23 січня 1887 року у Львові. Походив з багатодітної родини гімназійного вчителя Михайла Януша, яка жила дуже бідно. Після смерті батька Богдана виховувала мама Ангеліна зі старшими сестрами.

Вся освіта Богдана Януша обмежувалася семирічним курсом української гімназії в приміщені Народного Дому у Львові. Мав намір скласти «матуру» екстерном. Заробляти на життя почав зі шкільних років, тому не зміг навчатися в університеті. Відвідував приватні виклади професора Карела Гадачека у Львівському університеті.[джерело?]

1907 року працював у музеї Шевченка у Львові. Надалі на прожиття заробляв «пером». Напередодні першої світової війни — редактор польськомовного часопису «Kurjer Lwowski». У 1911 році мешкав на вул. Лещинського, 8 (нині вулиця Братів Міхновських), у березні 1912 року вже мешкав на вул. Кордецького, 17 (нині — вул. Олени Степанівни).

1923 року призначений консерватором праісторичних пам'яток Львівського округу. 1924 року власним коштом почав видавати місячник «пол. Wiadomości Konserwatorskie», а у 1925 році припинив — через брак коштів.

У 1928 році певний час був керівником «Музею Покуття» в Станиславові. У другій половині 1929 року через фінансову скруту втратив меблі, бібліотеку[3]. Школярем проводив дослідження цвинтаря в Кукізові[4].

У 19211925 роках був співробітником Музею НТШ й ініціатором Кружка любителів Львова. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.[5]

Досліджував історію й архітектуру церков на території княжого Львова: святого Миколая, святого Онуфрія, святої П'ятниці, зруйнованої 1776 року церкви святого Теодора, а також вірменської катедри.

Розвідки українською мовою містив під псевдонімом Василь Карпович у журналі «Стара Україна» (19241925). Досліджував дерев'яне будівництво на околицях Львова, вірменські і волоські пам'ятки Львова та Тернопільщини, зокрема, Przeszłość і zabytki województwa Tarnopolskiego, 1926 — одну з перших сумлінних регіональних монографій Польщі[4], та ін.). 1929 року на засіданні Політехнічного товариства у Львові прочитав доповідь «Костельна архітектура львівського середньовіччя»[6].

Через нерозв'язні, на його думку, проблеми, застрелився 5 листопада 1930 року у Львові[3]. Був похований на Личаківському цвинтарі, поле 13[7]. Через одну могилу у 1915 році був похований відомий історик Франц Ковалишин (пол. Franciszek Kowaliszyn). Обидві могили втрачені, на похованні Богдана Януша співробітники музею «Личаківський цвинтар» встановили пам'ятний знак[8].

Праці

[ред. | ред. код]

Автор кількох збірок матеріалів до археологічної карти Східної Галичини:

Вшанування

[ред. | ред. код]

1993 року на честь Богдана Януша названо вулицю у Львові в місцевості Підзамче[9].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Ядвіґа з вірменської родини Рудоміновичів (пол. Jadwiga Rudominówna).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Фотокопія свідоцтва про хрещення Януша Богдана. histmag.org. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 4 січня 2022.
  2. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 197. — ISBN 978-966-8955-00-5
  3. а б в Helena Burchard. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 587. (пол.)
  4. а б в г Helena Burchard Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 588. (пол.)
  5. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. (пол.)
  6. Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 91. (пол.)
  7. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 202. — ISBN 966-8955-00-5.
  8. Ковалишин Франц Ксаверій. lviv-lychakiv.ukrain.travel. Личаківський некрополь. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
  9. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 76, 100. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Януш Богдан
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?