«Бобру́йськ» — радянський річковий монітор, один з чотирьох типу «Житомир» Пінської військової флотилії, колишній польський «Horodyszcze».

Модель однотипного монітора «Вітебськ» (колишній «Варшава»), 1939 р.
Проєкт
Назва:	річковий монітор типу «Житомир»
Будівники:	Danziger Werft у Гданську
Оператори:	Польща СРСР
Будівництво:	1920-1921
У експлуатації:	1921-1941
Побудовано:	4
Втрачено:	4
Історія
Польща СРСР
Назва:	«Бобруйськ»
Прийнятий:	20 жовтня 1920 року
Потоплений:	31 серпня 1941 року
Доля:	підірваний власним екіпажем на р. Дніпро
Основні характеристики
Тип:	річковий монітор
Водотоннажність:	130 т
Довжина:	34,5 м
Ширина:	8 м (по булям)
Осадка:	0,65 м
Двигуни:	2 дизеля «Glennifer» 200 к.с. у сумі
Швидкість:	12 км/год.
Дальність плавання:	648 миль
Екіпаж:	44 особи
Озброєння:	Польща на 1938 р.: 3 75-мм гармати (дві у носовій башті) та 4х7,92-мм кулемети «Максим» СРСР: 3 76-мм гармати УСВ[ru] (дві у носовій башті), 4х7,62-мм кулемети «Максим»
Бронювання:	5-8 мм[1]

Як і три інших монітора цього типу, «Бобруйськ» збудували в Данцігу на верфі Danziger Werft. На той час польсько-німецькі відносини були напруженими, тому на підприємстві Danziger Werft зі сторони робітників-німців траплялись факти саботажу та браку. 20 жовтня 1920 року під назвою «Horodyszcze» монітор увійшов до складу складу річкової флотилії ВМС Польщі. Біля 1935 року по бортам розташували прицепні поплавки-булі, що зменшили осадку до 0,6 м. Монітор затоплено власним екіпажем на річці Прип'ять 18 вересня 1939 року, коли до району базування наблизилася Червона Армія^[2].

У жовтні 1939 року спеціальна група ЕПРОН підняла корабель та відвела його на буксирі на ремонт до Києва. Відремонтований корабель з новою назвою «Бобруйськ» увійшов 24 жовтня 1939 року до складу Дніпровської, а згодом, 17 липня 1940 року, до Пінської військової флотилії^[1].

Початок Великої Вітчизняної війни «Бобруйськ» зустрів у складі дивізіону моніторів Пінської військової флотилії (ПВФ) у Пінську. Його командиром став старший лейтенант Семенов Ф. К. З липня і до серпня 1941 року монітор діяв на Прип'яті, на Горині біля Давид-Городок, на Дніпрі біля села Домантове^[3]. 15 липня на Прип'яті в районі містечка Турів отримав пряме влучення у корму. Пробоїна розміром 50×70 сантиметрів на щастя була вище ватерлінії. 20 серпня разом з іншими кораблями ПВФ «Бобруйськ» прикриває переправи 5-ї армії Південно-Західного фронту. 28 серпня «Бобруйськ» діє вже у складі Березінського загону річкових кораблів (ЗРК) з метою не допустити переправи ворожих військ біля села Домантове на Дніпрі.^[1].

В ніч на 31 серпня 1941 року «Бобруйськ» брав участь разом з іншими кораблями ПВФ, що входили до складу Березінського та Прип'ятського загонів річкових кораблів, у прориві до Києва із району Чорнобиль — Домантове, минаючи село Окунінове^[4], де на той момент розташовувався плацдарм 6-ї німецької армії. Біля села Козаровичі, вже майже дійшовши разом з монітором «Вітебськ» до рубежів Київського укріпленого району, «Бобруйськ» потрапив під ворожий обстріл з правого берега та сів на мілину. Через 4 години екіпаж підірвав свій монітор за наказом командира Прип'ятського ЗРК. 22 вересня «Бобруйськ» виключили зі списків кораблів ВМФ. 12 червня 1944 року його підняли силами річкового аварійно-рятувального загону Дніпровської флотилії, яку нещодавно знову сформували, та відбуксирували до Києва. Але ремонт виявився недоцільним, і корабель здали на металобрухт^[1].

• Пінська військова флотилія (СРСР)
• Монітор «Вітебськ»
• Монітор «Вінниця»
• Монітор «Житомир»
• Монітор «Смоленськ»
• Канонерський човен «Трудовий»
• Сторожовий корабель «Технік»
• Бронекатери типу Д
• Бронекатери типу Н
• Битва за Київ (1941)

• В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
• Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм — Застава, відповідальний: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.:БелЭн, 1998, том 6-й. 576 сторінок, ISBN 985-11-0106-0

п о р Монітори ВМФ СРСР
Монітори типу «Шквал»	«Дзержинський» • «Ленін» • «Далекосхідний комсомолець» • «Кіров» • «Красний Восток» • «Свердлов» • «Сунь Ятсен»
Монітори типу «Ударний»	«Ударний»
Монітори типу «Активний»	«Активний»
Монітори проєкту СБ-37	«Желєзняков» • «Лєвачов» • «Жемчужин» • «Мартинов» • «Флягін» • «Ростовцев»
Монітори типу «Хасан»	«Хасан» • «Перекоп» • «Сиваш»
Річкові монітори проєкту СБ-57	«Видлиця» • «Каховка» • «Волочаєвськ»
Монітори типу «Варшава». (колишні польські монітори)	«Житомир» • «Бобруйськ» • «Вінниця» • «Вітебськ»
Монітори типу «Краків» (колишній польський монітор, інший з двох побудованих кораблів цього типу підірваний екіпажем 1939)	«Смоленськ»
Монітори типу «Азов». (об'єднує колишні румунські монітори чотирьох різних типів: «Темеш», «Енс», «Сава», «Братіану»)	«Азов» • «Маріуполь» • «Бердянськ» • «Ізмаїл» • «Керч»
Морські монітори типу «Вайнемейнен» (колишній фінський броненосець берегової оборони, інший з двох побудованих кораблів цього типу загинув 1941 у складі ВМС Фінляндії)	«Вайнемейнен»