село Бирине
Герб Прапор
Биринський ліс на околиці села Бирине
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Новгород-Сіверський район
Громада	Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ	UA74060030050065762
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1600
Населення	962
Площа	2,81 км²
Густота населення	342,35 осіб/км²
Поштовий індекс	16034
Телефонний код	+380 4658
Географічні дані
Географічні координати	52°05′13″ пн. ш. 33°23′02″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 33.38389° сх. д. / 52.08694; 33.38389Координати: 52°05′13″ пн. ш. 33°23′02″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 33.38389° сх. д. / 52.08694; 33.38389
Середня висота над рівнем моря	137 м
Водойми	річки: Торкна, Смолявиця
Місцева влада
Адреса ради	16000, Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Бирине
Бирине
Мапа

Би́рине — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Населення становить 962 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Биринська сільська рада.

Біля села річка Смолявиця впадає у Торкну, ліва притока Десни. На південний захід від села розташоване заповідне урочище «Бирине», на схід від села— гідрологічний заказник Болото «Смелявницьке».

На гербі на зеленому тлі зображена річка Десна (синя смуга). Поверх зображений бойовий ціп, який символізує анклав Новгород-Сіверського району і всієї Чернігівської області (зелений колір) на лівому березі Десни. Наконечник у вигляді булави символізує давню середньовічну історію села. Ланцюг у ціпку символізує важке сполучення з Новгород-Сівеським, особливо під час весняних паводків.

Бирине засноване на початку 17 ст. На території села є залишки 13 поселень 10-1 тис. до н. е., 1 тис. н. е.

У «Списку руських міст далеких і близьких» XIV століття згадується давньоруське місто Бирин. В історичних джерелах на Сіверській землі згадується три поселення з назвою Бирин (на Десні, Сейму і Пслі).^[1] Думка низки істориків, дослідників щодо його локалізації досі неоднозначна, але швидше за все давньоруське місто знаходилося на Сеймі. Після золотоординського нашестя осіле населення Сіверщини відійшло за рубежі Десни і Сейму, шукаючи притулку на лісистих південно-західних схилах Середньоруської височини. Можливо поселенці і принесли сюди цю назву.

За нововиявленими історичними матеріалами, поселення Бирин на р. Десні згадується в 1514 році при опису шляху московських послів у Крим, коли вони йшли через Бирин біля Новгорода-Сіверського, далі шлях їх пролягав на Путивль, потім через Мокошовецький перевоз на Сеймі Лосицькою дорогою, яка перетинала Сейм у районі с.Чаплищі, на севрюцькі села, далі пішли в басейн Сули, потім через Псел і в степ.

У буремні часи національного здвигу біля Новгорода-Сіверського була Задеснянська республіка з центром у селі Бирине^[2]. У цей період весною на території карбували власну монету, відчували себе незалежними, незаможними і отримали владу на місцях. У 1919 році влада «незалежників» впала з відходом води. Прийшли більшовики, зруйнували храми, все, що було придбано, забрали, а людей насильно загнали в колгоспи.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області^[4].

• Села Бирине та Прокопівка так відрізані від Новгорода-Сіверського, що місцеві називають їх Биринською республікою, тим паче, що така й була під час визвольних змагань 1917—1920 років.^[5]
• Особливістю Бириного є те, що тут функціонує повноцінний краєзнавчий музей, який має експонати, що не поступаються колекціям обласного музею.^[6]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.