Бейнеу — Жанаозен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бейнеу — Жанаозен — газопровід у Мангістауській області Казахстану.
В 1970-х роках в межах проекту газопровідної системи Середня Азія — Центр уздовж східного узбережжя Каспійського моря проклали нитку САЦ III, яка транспортувала ресурс родовищ заходу Туркменістану у північному напрямку, проходила через Жанаозен (де діяв Казахський газопереробний завод) та на компресорній станції Бейнеу сходилась з іншими нитками системи САЦ, що живились від узбецьких та східно-туркменських родовищ. При цьому існувала можливість спрямування частини ресурсу з САЦ ІІІ по трубопроводу Жанаозен — Актау до Прикаспійського гірничо-металургійного комбінату (ПГМК), де, зокрема, діяло виробництво аміаку, сировиною для якого виступав природний газ.
Після надбання центральноазійськими державами незалежності використання ділянки САЦ ІІІ у первісному режимі припинилось. В той же час, хоча ПГМК й збанкрутував, проте завод добрив з його складу змогли частково реанімувати в межах компанії «Казазот». Оскільки ресурсу Казахського ГПЗ могло не вистачати для потреб Актау, ділянку Жанаозен — Бейнеу реверсували, що дозволяє подавати ресурс з газового хабу Бейнеу, куди, зокрема, в 2015-му по трубопроводу Шагирли-Шомишти — Бейнеу почались поставки з родовища Шагирли-Шомишти, яке розробляє сам «Казазот».[1]
Ділянка Бейнеу — Жанаозен виконана в діаметрі 1220 мм.
- ↑ Производство аммиака, аммиачной селитры и минеральных удобрений | Компания КазАзот. www.kazazot.kz. Процитовано 13 січня 2024.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
