For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Безкоровайний Василь Васильович.

Безкоровайний Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Василь Безкоровайний
Народився12 січня 1880(1880-01-12)
Тернопіль
Помер5 березня 1966(1966-03-05) (86 років)
Буффало, США
Діяльністькомпозитор, диригент, піаніст, музичний діяч
Галузьмузика[1] і диригентствоd[1]
Alma materЛьвівська консерваторія
Знання мовукраїнська[1]

Васи́ль Васи́льович Безкорова́йний (*12 січня 1880, Тернопіль — †5 березня 1966, м. Буффало, США) — український композитор, диригент, піаніст, музичний діяч.

Батько Неонілі Безкоровайної-Стецьків.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Безкоровайний народився 12 січня 1880 р. в Тернополі. Навчався у Тернопільській українській гімназії та Учительській семінарії, співав у церковному хорі.

Об'єднав навколо себе друзів у гімназійний смичковий оркестр.

Згодом Василь Безкоровайний студіював у Львові — в Політехніці та Консерваторії одночасно. Його вчителями були професори С. Невядомські та М. Солтис.

Напружена праця підірвала здоров'я Василя, і він змушений зробити перерву на кілька років для лікування в Абаці над Адріатичним морем, а потім на Гуцульщині. Після повернення продовжував студії на філологічному факультеті Львівського університету. Потім протягом двох років працював в академічній гімназії і водночас у Вищому музичному інституті у Львові. Переведений у Новий Торг на Лемківщині, пробув там три роки. Згодом учителював у Станиславові, де організував хор «Боян» і диригував ним, заснував Музичну школу.

У 1912 р. В. Безкоровайний переселився до Тернополя, де став учителем української гімназії та диригентом місцевого хору «Боян». У 1919 р., коли польське військо окупувало місто, був заарештований і ув'язнений у Сталкові біля Каліша. Після повернення до Тернополя організував філію Львівського Вищого музичного інституту, а в «Бояні» — оркестр. Коли національні взаємини в Польщі загострилися, В. Безкоровайного перевели до Золочева, а там звільнили. Не маючи інших обов'язків, він зайнявся організаційною працею: заснував філію Музичного інституту, смичковий і духовий оркестр, драматичний гурток. У1935 р. повернувся до Тернополя. Тут народилися «Думи мої» — партія тенора в супроводі оркестру, три сонати, два ноктюрни, оркестровка оперети «Наталка Полтавка», музика до п'єси «Мина Мазайло» М. Куліша. Вже тоді він видрукував 56 творів, а ще близько 30 мав у рукописах.

Життя на еміграції

[ред. | ред. код]

У 1944 р. виїхав разом з Львівським оперним театром (де працювала його дружина) до Австрії. На чужині звернувся до релігійних мотивів, написав твори для скрипки з фортепіано. З 1948 р. жив у Буффало (США). Керував українським хором, вчив гри на фортепіано, акомпонував на концертах, писав композиції. Високу оцінку публіки і пресових рецензентів здобула його «Українська різдвяна увертюра», яку вперше виконав симфонічний оркестр на концерті у листопаді 1956 р.

Помер Василь Безкоровайний 5 березня 1966 р.

Творча спадщина

[ред. | ред. код]

Василь Безкоровайний залишив багату музичну спадщину:

  • неперевершену пісню на сл. Олександра Олеся,, Сміються плачуть солов'ї
  • для симфонічного оркестру — «Українська різдвяна увертюра» (1956), «Думка-шумка», «Для розради»;
  • фортепіанні п'єси — «Спомини з гір» (1911), «Хризантеми» (19111913), «В гаю зеленім», «Пісня без слів» (обидві — 1912), «Заколисна пісня» (1919);
  • для скрипки — «Українська рапсодія»;
  • для цитри -«В'язанка народних пісень», «Для розради» (1911);
  • танки — «Гуцулка», «Козачок», «Незабудька», «Пластунка»;
  • для віолончелі з фортепіано — «Ой, Морозе, Морозенку», «Над річкою беріжком», «Ой зійди, зійди»;
  • хорові — «Полуботок», «Думи мої», «Садок вишневий…» (всі — на слова Тараса Шевченка), «Гей, хто в світі кращу долю має» (слова Івана Франка);
  • дитяча казка-оперета «Червона Шапочка» (1960, лібрето Л. Полтави);
  • водевіль «Жабуриння» (співавтортсво з Володимиром Балтаровичем);
  • псалми, пісні на слова українських поетів і власні;
  • колядки, танці;
  • обробки народних пісень;
  • музика до вистав — «Тополя» Г. Лужницького за Тарасом Шевченком (1938), «Мина Мазайло» Миколи Куліша (1942).

Композиторській творчості В. Безкоровайного близький напрямок фольклоризму. Він спирався на пізні шари пісенно-танцювальної міської музики, тісно пов'язаної з традиціями й жанрами побутового музикування, зокрема близької до його салонних зразків. Автор понад 350 різножанрових творів (багато видав власним коштом у Львові в 1920-30-х), що виконувалися в Австралії, Канаді, США, до початку 1940-х і з 1997 в Україні, в тому числі на «Київ Музик Фесті» (2001, Київ), Міжнародний фестиваль "«Синій птах» (2004, Сімферополь)[2].

Література

[ред. | ред. код]
  • П. Медведик. Безкоровайний Василь Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
  • Безкоровайний В. В. //Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини 1995 — Тернопіль, 1994. — С. 14.
  • Безкоровайний Василь (1880–1996) — композитор, диригент, піаніст, педагог //«Журавлина» книга: Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен /Упоряд.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук.. — Тернопіль, 1998. — Ч I — С. 34.
  • Гайдукевич Я. Вибрані листи з архіву Василя Безкоровайного //Тернопілля ’97: Регіон. річник. — Тернопіль: Збруч, 1997. — С. 645–650.
  • Гайдукевич Я. Музика у його житті //Вільне життя. — 2000. — 12 лют.
  • Дуда І. Тернопільщина мистецька. Місто Тернопіль: (Композитор, диригент і музичний діяч В. Безкоровайний) //Свобода. — 1993. — 9 лют.
  • Дуда І. Вулиці змінюють імена: (Біограф. довідка про композитора, диригента В. Безкоровайного) //Тернопіль вечірній. — 1992. — 20 трав.
  • Історія української музики в 6-ти томах. — К.: Наукова думка, 1992. — Т. 4 — С. 71, 263, 277, 285. 306, 558, 562.
  • Медведик П. Василь Безкоровайний — композитор, диригент, піаніст-акомпаніатор, засновник музичних шкіл, хорів, оркестрів, диригент хору Тернопільського «Бояна» //Джерело: Наук.-краєзнавч. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. —С. 212–220.
  • Собуцька В. Повернувся музичний спадок до рідного краю //Свобода. — 2000. — 25 січня.
  • Безкоровайний Василь Васильович (1880–1966), український композитор, диригент, педагог //Митці України: Енциклопед. довідник. — К., 1992. — С. 54.
  • Безкоровайний Василь — композитор і диригент //Енциклопедія українознавства. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 107.
  • Безкоровайний Василь (1880–1966) — композитор // Водяний Б., Олексин Г., Ціж М. Короткий словник діячів української музичної культури. — Тернопіль, 1992 — С. 6.
  • До 130-річчя від дня народження Василя Безкоровайного // Свобода, 12 лютого 2010 р., с. 22.
  • Безкоровайний Василь Васильович. Музикант, компози-тор, диригент. 1880–1966. (Біобібліографічний покаж-чик)/Упорядник О. В. Башун — Донецьк: НТШ-Донецьк, Східний видавничий дім, Донецька обласна наукова бібліотека — 2005. — 40 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Безкоровайний Василь — Біографія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 вересня 2014.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Безкоровайний Василь Васильович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?