Бацен
Країна	Швейцарія
Бацен у Вікісховищі

Ба́цен, батц (нім. Batzen, фр. Batz) — назва німецької розмінної монети.

Карбування монети розпочалося наприкінці XV ст. у м Берн (Швейцарія). Назва монети, імовірно, походить від «ведмедя» — геральдичного символу міста (з средньоверхньонім. Betz — ведмідь)^[1]. Протягом XV—XVI ст. поширився у швейцарських кантонах та південнонімецьких землях. Звідтіля згодом розповсюдився на території Сілезії та Пруссії.

Початково бацен був срібною монетою. Його вага становила 1,67 г (вміст срібла — 1,3 г). Згодом його стали карбувати з білону (низькопробного срібла). У німецьких землях бацен був еквівалентний 4 крейцерам або ж 16 пфенігам.

Монети карбувалися номіналом 1, 1/2, 1/4 бацена, що робило їх зручними для використання у дрібних торгових операціях. Попри це, монетна стопа з часом зменшувалася, що, зрештою, призвело до припинення карбування бацена в низці земель у 1535—1536 рр. Згідно з імперським монетним уставом 1539 року, дозволялося виготовлення півбаценів (= 2 крейцери). Карбування цих монет припинилося вже у XVII ст.

На початку XVIII століття за бацен давали 5 крейцерів (1/12 гульдена), згодом в монетній системі Швейцарії бацен був знову прирівняний до 4 крейцерів.

Деякі швейцарські кантони карбували бацени до середини XIX століття. У франкомовному кантоні Во бацен називався батц (фр. Batz).

У XIX столітті, після введення десяткової системи у Швейцарії , 1 швейцарський франк = 10 баценов = 100 раппенів.

Іноді бацени зустрічаються в скарбах на західноукраїнських землях^[2].

• Зварич В. В. Бацен // Нумізматичний словник / Автор-укладач В. В. Зварич. — Львів: Видавництво Львівського університету, 1972. — С. 22.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Batzen

• Батцен [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.], Словарь нумизмата