Бахтін Михайло Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Михайло Михайлович Бахтін | |
|---|---|
| рос. Михаил Бахтин | |
 | |
| Народився | 5 (17) листопада 1895[1][2][3] Орел, Російська імперія[4] |
| Помер | 7 березня 1975[5][1][…] (79 років) Москва, СРСР[7] |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Місце проживання | Росія |
| Країна |  Російська імперія,  СРСР |
| Діяльність | філософ, мовознавець, письменник, літературний критик, історик літератури, літературознавець, art theorist |
| Alma mater | Новоросійський університет, Петербурзький університет |
| Галузь | філософія, літературознавство, мистецтвознавство |
| Заклад | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова |
| Науковий ступінь | Доктор філологічних наук |
| Вчителі | Томсон Олександр Іванович |
 Висловлювання у Вікіцитатах Бахтін Михайло Михайлович у Вікісховищі | |
Михайло Михайлович Бахтін (*5(17 листопада) 1895, місто Орел — †7 березня 1975, Москва) — російський філософ, літературознавець і мистецтвознавець.
Навчався в 1-й віленській гімназії (вчитель словесності — О. Селівачов), Новоросійському (Одеса) та Петербурзькому університетах, професор Мордовського університету (Саранськ). У книзі «Проблеми творчості Достоєвського» (1929) розкрив нові принципи естетичного освоєння світу творчості письменника, створив оригінальну теорію поліфонічного роману.
У книзі «Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя і Ренесансу» (1965) трактував роман «Ґарґантюа і Пантаґрюель» Рабле як вершину багатовікової неофіційної народної творчості і зразок карнавального мистецтва. На широкому порівняльному матеріалі показав роль народних традицій у виникненні світової класики. У статті «Рабле і Гоголь. Мистецтво слова і народна сміхова культура» (1973) досліджував зв'язок повістей М. Гоголя (збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» й «Миргород») з українським народно-святковим і ярмарковим життям, вказував на риси гротескового реалізму в цих творах. Підкреслював роль мандрівних дяків як поширювачів і творців в Україні усної рекреативної літератури — фацецій, анекдотів, дрібних мовних травестій, молитов тощо.
- Искусство и ответственность. Невель, 1919
- К философии поступка // Философия и социология науки и техники. Ежегодник. 1984–1985. — М., 1986. (Бахтін починає писати цю роботу у віці 24 років (1919–1921 рр.). Багато сторінок рукопису було втрачено або написані нерозбірливо. В роботі автор створює власну філософську концепцію, беручи за основу філософію Канта. У першій частині дослідження він розглядає принципи архітектоніки сучасного світу, «не мислимого, а того, що переживається».)
- Проблемы творчества Достоевского [Архівовано 27 лютого 2005 у Wayback Machine.] 1929; Київ, 1994.
- Проблемы поэтики Достоевского. — М.,1963; 1974; 1979 (4-е изд.); Київ, 1994 (5-е изд.).
- Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — М., 1965; 1990.
- Вопросы литературы и эстетики. — М., 1975.
- Эстетика словесного творчества [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.]. — М., 1979.
- Литературно-критические статьи. — М., 1986.
- Тетралогия. — М., 1998.
- Собрание сочинений: В 7 т. / Институт мировой литературы им. А. М. Горького РАН. — М., 1996—:
- Т. 1. Философская эстетика 1920-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2003. — 957 с.
- Т. 2. Проблемы творчества Достоевского. Статьи о Толстом. Записи курса лекций по истории русской литературы. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2000. — 799 с.
- Т. 3. Теория романа (1930–1961 гг.). — М.: Языки славянских культур, 2012. — 880 с. — ISBN 978-5-9551-0500-0.
- Т. 4 (1). Франсуа Рабле в истории реализма (1940). Материалы к книге о Рабле (1930—1950-е гг.). Комментарии и приложения. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2008. — 1120 с. — ISBN 978-5-9551-0266-5.
- Т. 4 (2). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Рабле и Гоголь (Искусство слова и народная смеховая культура). — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2010. — 752 с.
- Т. 5. Работы 1940-х — начала 1960-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 1997. — 732 с. — ISBN 5-89216-011-4.
- Т. 6. Проблемы поэтики Достоевского. Работы 1960–1970 гг. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2002. — 800 с.
- Эпос и роман. Сборник. СПб.: «Азбука», 2000. — 304 с. — ISBN 5-267-00273-9.
- Беседы с В. Д. Дувакиным. М., Согласие, 2002. — 398 с. — ISBN 5-86884-099-2.
- Бочаров С. Г. и др. Библиография научных трудов М. М. Бахтина и статей о нем и его исследованиях, опубликованных на русском и иностранных язиках. В кн.: Проблемы поэтики и истории литературы. Саранск, 1973
- Проблемы научного наследия М. М. Бахтина. Саранск, 1985
- УЛЕ. К., 1988, т.1. — с. 136—137.
- Бахтін, Михайло Михайлович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
.svg){kind=small}
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ Бахтин Михаил Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118505653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
