For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Бас-гітара.

Бас-гітара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)
Бас-гітара
Інші назвибас, електробас, електрична бас-гітара
Класифікаціяструнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса513
Розроблено1930-ті
Діапазон
(стандартний стрій 4-струнної бас-гітари)
Подібні інструменти
CMNS: Бас-гітара у Вікісховищі

Бас-гітара (або просто бас) — струнно-щипковий музичний інструмент, який використовують для гри в басовому діапазоні. Бас-гітара є інструментом для створення ритму разом із барабанами, тож бас є необхідною частину будь якого музичного колективу. На бас-гітарі грають переважно пальцями, або медіатором.

Бас схожий за формою на гітару, але при цьому це зовсім різні інструменти, і називати бас-гітару просто гітарою є дуже не коректно. Відмінність між формами цих інструментів є масивний корпус і гриф на бас-гітарі, а також більша мензуру. Зазвичай на бас-гітарі використовують 4 струни, але існують також бас-гітари з більшою кількістю струн. 4-струнна бас-гітара налаштовується по квартах від мі-контроктави, в унісон з контрабасом, і на одну октаву нижче від 4 нижніх струн електрогітари. Стандартний стрій бас-гітари E A D G (мі ля ре соль). У 5-струнному басі B E A D G (сі мі ля ре соль). Для електричної бас-гітари потрібне підключення до комбо-підсилювача для гри, але існують акустичні бас-гітари, які не потребують підключення до підсилювача та за звуком ще більш нагадують контрабас.

Починаючи зі своєї появи в 1950-х роках, бас-гітара практично повністю замінила контрабас в музиці як інструмент ритмічної групи. Крім цього, бас-гітара стала важливим елементом більшості сучасних музичних жанрів, причому в кожному з них може бути різна техніка виконання, лад і кількість струн.

Історія бас-гітари

[ред. | ред. код]
Рання версія бас-гітари Fender Precision Bass

До винаходу бас-гітари основним басовим інструментом виступав контрабас — найбільший акустичний інструмент з сімейства скрипок, не рахуючи октобаса. Цей інструмент поряд з достоїнствами володів також рядом характерних недоліків, що ускладнюють його широке застосування в ансамблях популярної музики початку XX століття — великі розміри, велика маса, вертикальне підлогове виконання, відсутність ладів на грифі, короткий сустейн, порівняно невеликий рівень гучності, а також досить важкий запис через характеристику динамічного діапазону.

Набираюча популярності в 1920-х — 1930-х роках популярність джазової музики, поширення автомобільного транспорту, що збільшує мобільність ансамблів, а також поява технології електронного підсилення звуку породили потребу в басовому інструменті, позбавленому недоліків контрабаса. В цей період часу багато фірм, що виробляють музичні інструменти, почали експерименти над створенням такого інструменту. На жаль, ці спроби не були успішними.

Серед винаходів того часу слід згадати бас-мандоліну Гібсон Мандо-бас (Gibson Style J Mando bass), вироблена фірмою «Gibson» з 1912 по 1930 роки, а також інструмент американського музиканта і підприємця Пола Тутмарка — електронний бас Аудіовокс № 736 (Audiovox # 736 Electronic Bass), створений ним в 1936 році, який містить багато рис сучасної бас-гітари, наприклад, суцільний дерев'яний корпус, горизонтальне розташування інструменту при грі і ладові поріжки. Існує також контрабас-балалайка, але через великий розмір її використовували (і використовують) ще рідше, ніж контрабас.

У 1951 році американський винахідник і підприємець Лео Фендер, засновник фірми Fender, випустив бас-гітару Fender Precision Bass, розроблену ним на основі його електрогітари Fender Telecaster. Інструмент отримав визнання і швидко завоював популярність. Ідеї, закладені в його конструкції стали фактичним стандартом для виробників бас-гітар, а вираз «бас фендер» на довгий час став синонімом для бас-гітари взагалі. Пізніше, в 1960 році, Фендер випустив ще одну, вдосконалену модель бас-гітари — Fender Jazz Bass, популярність якої не поступається Precision Bass.

Деякий час фірма «Fender» домінувала на ринку бас-гітар, поки конкуруючі фірми розробляли і випускали свої варіанти. Один з ранніх варіантів бас-гітари — випущена в 1955 році німецькою фірмою Höfner електроакустична бас-гітара 500/1 (Höfner 500/1), що має форму скрипки. Пізніше ця модель стала широко відомою завдяки тому, що її обрав основним інструментом Пол Маккартні, бас-гітарист групи «Бітлз». У 1950-х роках свої моделі бас-гітар випустили багато виробників музичних інструментів, включаючи фірму Gibson, що випустила басові версії своїх електрогітар Gibson SG і Gibson Les Paul.

З 1960-х років з появою рок-музики, бас-гітара стає все поширенішим інструментом. Виникають нові різновиди — з'являються електроакустична бас-гітара і безладова, збільшується число струн, з'являються гітари з вбудованою активною електронікою, здвоєними і троїстими струнами і без голови грифа. Розвивається також і техніка гри на бас-гітарі — від гітари запозичується теппінг, бенд, з'являються також специфічні басові техніки, такі як слеп і гра флажолетами.

Особливості

[ред. | ред. код]

Основна область застосування бас-гітари — сучасна популярна, рок та джазова музика. В класичній музиці бас-гітарк використовують рідше ніж звичайу шестиструнну гітару. Роль бас-гітари в ансамблі також відрізняється від ролі звичайної гітари — бас-гітару частіше використовують для акомпанементу і ритмічної підтримки, ніж як сольний інструмент.

Звучить бас-гітара на октаву нижче звичайної. Вона повністю симетрична (тобто кожна наступна відкрита струна відбудовується на кварту нижче попередньої), таким чином стандартне налаштування бас-гітари збігається з ладом чотирьох басових струн звичайної гітари, тільки на одну октаву нижче (налаштування бас-гітари збігається з налаштуванням контрабаса). Рахуючи від першої струни: Соль (G), Ре (D), Ля (A), Мі (E). В 5-струнної бас-гітари додається п'ята струна: Соль (G), Ре (D), Ля (A), Мі (E), Сі (B), а в 6-струнної перша струна: До (С), Соль (G), Ре (D), Ля (A), Мі (E), Сі (B). Існують бас-гітари і з більшою кількістю струн, проте вони не є масовими і популярними інструментами, а швидше спеціалізованими для певних технік гри.

Діапазон звичайної 4-струнної бас-гітари в класичному ладі становить трохи більше трьох октав — від мі-контроктави до соль першої октави.

На відміну від інших різновидів гітар, бас-гітара має наступні конструктивні особливості, обумовлені необхідністю отримати нижчий діапазон звучання:

Історично бас-гітара вперше з'явилася у вигляді електробаса і тільки потім був створений акустичний варіант, на відміну від гітари, де все було навпаки — спочатку виникнення акустичної гітари, а потім перетворення її в електрогітару.

Безладова бас-гітара

[ред. | ред. код]

Безладові баси мають особливе звучання, оскільки через відсутність ладів струну доводиться притискати прямо до поверхні накладки. Струна, торкаючись грифа, видає деренчливий звук, нагадуючи звучання контрабасу з використанням техніки піцикато.

Безладовий бас дозволяє басисту використовувати такі музичні прийоми, як глісандо, вібрато. Деякі бас-гітаристи використовують на своїх виступах як ладові, так і безладові бас-гітари, відповідно до композицій, які вони виконують. Незважаючи на те, що безладовий бас частіше використовують у джазі і його різновидах, на ньому також грають і музиканти інших напрямків.

Перший безладовий бас був зроблений в 1961 році Біллом Вайменом, який вийняв з дешевої бас-гітари лади. Вперше безладовий бас був поставлений на виробництво в 1966 році, це був Ampeg AUB-1. А Фендер почав виробництво безладових басів тільки в 1970 році. На початку 1970-х бас-гітарист Джако Пасторіус створив власний безладовий бас, видаливши ладові поріжки у Fender Jazz Bass, заповнивши щілини замазкою з дерева і покривши гриф епоксидною смолою.

Струни з плоскою обмоткою (які використовують для контрабасів) іноді використовують для безладового баса, оскільки такі струни менше псують накладку грифа. У деяких бас-гітар накладка покрита епоксидною смолою, що робить накладку довговічнішою, збільшує сустейн і дає яскравіше звучання. У деяких безладових басів є лінії-орієнтири, які відзначають лади, в той час як у інших є тільки позначки збоку грифа.

Хоча переважно бас-гітари чотириструнні, також бувають п'яти-, шести- і навіть семиструнні баси. Безладові баси з більш ніж семи струнами теж існують, але зазвичай вони робляться на замовлення.

Техніка гри на бас-гітарі

[ред. | ред. код]

Більшість гітарних прийомів і способів звуковидобування застосовуються також і на бас-гітарі. Деякі прийоми більше підходять для використання на бас-гітарі, також є і не підходящі для бас-гітари способи гри.

Грають на бас-гітарі стоячи або сидячи, розташування гітари при цьому не відрізняється від звичайного. Басисти, що перейшли на бас-гітару з контрабаса при грі стоячи іноді можуть використовувати вертикальне розміщення бас-гітари, пропустивши ремінь між ніг. В такому розміщенні положення рук більш нагадує гру на контрабасі.

Зазвичай на бас-гітарі звуковидобування відбувається трьома основними способами: щипок пальцями, щипок медіатором і слеп. Ці способи розрізняються тембровим забарвленням, характеристикою звуку, складністю виконання і освоєння, рівнем контролю, а також поширеністю в тому чи іншому стилі або жанрі музики.

Щипок пальцями є найпоширенішим і найуніверсальнішим способом звуковидобування. Підходить він практично для будь-якого стилю музики. Характеризується порівняно м'яким тембровим забарвленням, з перевагою низьких частот, м'якою атакою і тривалим плато (сустейном) звуку. Через необхідність додання більшого ніж на звичайній гітарі зусилля, щипок на бас-гітарі практично завжди виконується з опорою на сусідню струну, тобто способом «апояндо».

Щипок медіатором також є досить поширеним способом звуковидобування. Найчастіше застосовується у рок-музиці. Вважається простішим в освоєнні, особливо для гітаристів. У порівнянні з щипком пальцями, звук при добуванні медіатором виходить з більш різкою атакою, в тембровому забарвленні більш яскраво виражені середні і високі частоти. Також звуковидобування медіатором дозволяє легше домогтися рівномірної гучності звуку, знижуючи необхідність в корекції динамічного діапазону бас-гітари.

Слеп є специфічним способом звуковидобування, при якому струна починає звучати від удару об ладові поріжки. Творцями цієї техніки вважаються Луіс Джонсон — віртуоз-самоучка, і інший видатний басист Ларрі Грейем, що відкрили цю техніку незалежно один від одного. Слеп побудований на комбінації ударів і щипків пальцями правої руки, при цьому струни б'ються об лади грифа, видаючи гучний, дзвінкий звук. Завдяки цій техніці бас частково бере на себе функцію барабанів за рахунок різкої атаки звуку і можливості яскраво акцентувати практично будь-які ритмічні малюнки. Відрізняється дуже різкою атакою звуку, з нетривалим плато, яскравим, дзвінким тембровим забарвленням з перевагою середніх і високих частот, а також широким динамічним діапазоном, який як правило доводиться звужувати за допомогою компресора. Слеп набув найбільшого поширення в музичному стилі «фанк», де широко застосовуються складні ритмічні малюнки, для підкреслення і виділення яких як раз і застосовується слеп.

Більш товсті гітарні струни мають набагато краще помітні на слух натуральні і штучні флажолети, що дозволяє використовувати їх набагато ширше, ніж при грі на звичайній гітарі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання та джерела

[ред. | ред. код]
  1. Спільнота Басистів
  2. Український гітарний портал
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Бас-гітара
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?