Басейн Лени
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Басейн Лени | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Лена | |||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водозбірний басейн | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 2 490 000 км² | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| На об'єкті | Лена | |||
| ↑ Водний басейн | Arctic Ocean basind | |||
| Інше | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Басейн Лени у Вікісховищі | ||||
Басейн Лени — водозбір річки Лена, загальною площею 2 490 000 км²[1]. Поширюється на території Росії.
Верхів'я Лени та значна частина басейнів її правих приток розміщуються в гірських районах Прибайкалля, Забайкалля та Алданського нагір'я, основна частина басейнів лівих приток — на Середньосибірському плоскогір'ї. Через суворий клімат у басейні Лени майже скрізь поширені вічномерзлі ґрунтові породи, потужність вічної мерзлоти біля Якутська становить 220 м, в дельті Лени — 500—600 м. Середньобагаторічна витрата води у нижній течії становить 16,5 тис. м³/с, річний об'єм стоку басейну — 520 км³, біля 60 % стоку припадає на час повеней[1].
Течія Лени поділяється на 4 ділянки: верхню (від витоку до гирла річки Вітім, 1530 км), середню (до смт Сангар, 1540 км), нижню (до острова Тіт-Ари та дельту. У верхній течії до Лени впадає Кіренга, притоки середньої течії — Вітім, Великий Патом[ru], Олекма, Алдан, Нюя, у нижній течії долучаються Вілюй, Лінде та Муна. При впадінні до моря Лаптєвих Лена утворює дельту, площею понад 30 тис. км² — найбільшу у Росії. Дельта розділена на велику кількість рукавів та проток з численними островами між ними. Найбільші протоки — Велика Трофимівська (понад 70 %), Оленьоцька, Аринська, Велика Тумацька та Биківська[1].
Забруднення Лени пов'язане з промисловими та побутовими стоками та річним пароплавством. Основними забруднювачами є нафтопродукти, феноли, залізо, мідь та цинк. Об'єм водовикористання за 2001—04 роки становив 0,32 км³/рік[1].
На річках басейну збудовано гідроелектростанції: на Вілюї — Вілюйська ГЕС, на Мамакані[ru] — Мамаканська ГЕС. В басейні добувають корисні копалини: у басейні річки Вітім розміщується Бодайбінське родовище золота, у басейні Алдану — Алданське родовище золота, у басейні Вілюю — поклади алмазів. Існують також поклади кам'яного вугілля, газу, залізної руди, слюди, кам'яної солі та інших. В низинах Лени розвинуте промислове рибальство, основними видами риб є муксун, сибірська ряпушка, нельма, омуль, таймень, минь, у верхів'ях ловляться ленок, харіус, єлець, щука, окунь.
Судноплавними річками басейну є Лена (від Качуга до гирла, головні пристані: Булун, Жиганськ, Якутськ, Олекминськ, Ленек, Витим, Киренськ, Осетрово, Жигалово, Качуг), Кіренга, Вілюй, Вітім, Олекма, Алдан[2].
- ↑ а б в г В.Н. Коротаев. Лена. Велика російська енциклопедія (російська) . Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Лена // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
